Україна приєдналась до Восьмої рамкової програми Європейського Союзу з розвитку наукових досліджень і технологій, відомої за назвою «Горизонт 2020». Це семирічна програма ЄС для підтримки та заохочення досліджень в Європейському науковому просторі. «Горизонт 2020» (H2020) має 80 млрд. євро бюджету, який розподілятиме у вигляді наукових ґрантів протягом 2014–2020 рр.
20 березня у Києві міністр освіти і науки України Сергій Квіт та комісар ЄС з питань науки, досліджень на іновацій Карлос Моедас підписали договір, який надасть українським вченим та науковим інституціям доступ до цих коштів на загальних підставах.
Після анексії Росією Криму рік тому ЄС взяв курс на зміцнення зв'язків з Україною та підтримку її економічних та політичних реформ. H2020 — це перша формальна програма Європейського Союзу, у якій Україна братиме участь нарівні з іншими країнами ЄС. Досі при H2020 Україна мала статус «третьої країни» (такий самий, що й Росія), який означав найменшу участь та обмеження права.
Тепер слово за українським урядом, який має ратифікувати договір. Після ратифікації Україна набуде статусу асоційованої країни (аналогічний статус мають нині Норвегія, Туреччина та Ізраїль), і це дасть можливість індивідуальним науковцям та науковим інституціям нарівні брати участь у всіх проектах H2020 і змагатися за фінансування своїх досліджень.
У договорі також передбачено, що реципієнти престижних ґрантів Європейської дослідницької ради в майбутньому провадитимуть дослідження в українських наукових інституціях.
«Україна тепер має повний доступ до всіх можливостей, які фінансує H2020. Я сподіваюсь, вона скористається більшістю з цих можливостей», — заявив Карлос Моедас, анонсуючи підписання договору.
Експерти прогнозують, що участь в Н2020 стане поштовхом для української наукової системи. Йдеться і про додаткові можливості для української науки, і про підвищення її якості, адже будь-який український проект, який здобуде ґрант, піддадуть суворому анонімному рецензуванню й жорсткому контролю за використанням наданих коштів. Нинішня українська наукова система закорінена ще в радянських традиціях. Її ознаки — надмірна централізація й бюрократизація, негнучкість та неефективність. Більшістю досліджень керує централізована інституція — Академія наук, — у якій рішення часто непрозорі.
Ukraine joins flagship European research programme
Nature, 20/03/2015
Зреферував Євген Ланюк
27.03.2015