«Нам, Пінгвінам, треба триматися купи. Якшо падає дощ і лише в одного пінгвіна є парасоля, то він обов’язково поділиться нею з двома іншими пінгвінами...»
Цьогоріч Перший український театр для дітей та юнацтва відзначає свій 95-й день народження. За останні роки тут багато змінилося, тож кожен новий сезон «Театр для дітей...» зустрічає із значними новаціями. Здебільшого, прямуючи до кращого.
Перш за все, змінився керівний склад, що потягло за собою оновлення, а радше – омолодження трупи. Поповнення акторського складу дозволило розширити репертуар, зокрема, почати працювати і для дорослого глядача, відтак – і однієї сцени театрові стало замало. Тоді з’явилася мала сцена та сцена «Під колом»,а нещодавно театр-переселенець з Донецька «Жуки» (режисер якого, Євген Чистоклетов, тепер працює у Першому українському театрі для дітей та юнацтва) вдало випробував простір «Кишенькового театру». І нарешті, у так непрості для країни часи, після майже десятирічної перерви, невеликий львівський театр зважився на великий крок – гастролі.
Нещодавно Перший український театр для дітей та юнацтва повернувся з Києва, де представив столичному глядачеві одну з останніх своїх прем’єр – виставу «Таїна буття» за п’єсою Т. Іващенко. Ідея показати спектакль про Франка на сцені Київської академічної майстерні театрального мистецтва «Сузір'я» належала безпосередньо режисерові Володимиру Борисюку, який свого часу працював у столичному театрі. І хоч це була лише одна вистава, за словами художнього керівника театру Юрія Мисака, навіть такі короткочасні гастролі можна окреслити трьома словами: «Приїхали, здивували, повернулись...»
Втім, відкривав свій гастрольний сезон «Театр для дітей…» масштабним турне Україною, яке охопило одразу п’ять міст – Херсон, Запоріжжя, Черкаси, Дніпропетровськ та Харків.
– Благочинний тур із виставою «О восьмій вечора на Ковчезі» за п’єсою Ульриха Губа, і у моїй режисурі – це результат плідної співпраці впродовж півтора року з Goethe-Institut в Україні, які стали співтворцями вистави, – розповідає Юрій Мисак. – Саме вони відгукнулись на пропозицію поставити цю п’єсу, і суттєво підтримали постановку фінансово. Це наш спільний продукт. До теперішнього часу вони також сплачують авторські права, а це відчутна для театрального бюджету сума, а того ж маса бюрократичних моментів... Все відбувалось за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини та Генерального Консульства Федеративної Республіки Німеччини в м. Донецьку. Попередньо було заплановано, що ми поїдемо й в Донецьк, але зі зрозумілих причин – не склалось... Таке турне стало для нас яскравим промінчиком світла в темному царстві. Адже досі театр майже нікуди не виїздив. Востаннє, років з шість тому, нам вдалось організувати гастролі до Києва, і то, це радше була «проба пера». Тепер я маю досвід в організації і знаю, як організувати швидко і якісно.
За словами пана Юрія, «Театр для дітей…» відвідав міста, у яких їм грати ще доводилося. Та найрадісніше було вперше за багато десятиліть побувати у Харкові – на сцені, де понад 90 років тому й народився «Перший український театр для дітей та юнацтва».
– Театр не їздив здебільшого з фінансових питань, – продовжував Юрій Мисак. – Державної підтримки зараз не існує, а якщо й є – то це дужепоодинокі випадки, і незрозуміло яким чином ті гроші отримати. Гастрольну діяльність держава не підтримує і не забезпечує. Відсутність коштів – це основна причина. Завдяки підтримці Goethe-Institut в Україні наші вистави у всіх містах були безкоштовні для глядачів, але приїзд акторів, перевіз декорацій, оренда приміщень, поселення – на це все ж треба здобути кошти.
Гастрольна делегація – актори, адміністратори, світловики, звуковики – разом майже 15 осіб, запевняють: приймали усюди добре. Аби зібрати повні зали у всіх містах над промоцією туру обидві стороні працювали спільно, додатково заручившись партнерською підтримкою Львівської міської ради.
– Повні зали – це спільна заслуга. Хоча в Херсоні директор запевнив: «Все буде!», а ми момент організації публіки відпустили... Тож основну глядацьку авдиторію складали студенти-театрали місцевого училища. А варто ж було, мабуть, аби виставу побачили малі переселенці, соціально незахищені діти... Та, зрештою, це все досвід, бо на дорослу публіку дитячу виставу ще не грали. І це цікаво, бо дорослі реагували в інших місцях, там, де діти часто не вихоплюють подвійних планів. Вистава йшла зовсім інакше. До речі, у Херсоні кумедно було, коли з самого початку нас зустрів монтувальник сцени із питанням: «Якою мовою вам буде зручно спілкуватись?». А у Дніпропетровську був легкий момент мовного бар’єру. Але лише на деяких словах – як, наприклад, у сцені з валізою. Залом летіла хвиля з запитанням: «Что такое валіза?». Поки діти з’ясовували, що це – на сцені історія вже пішла далі на кілька подій... У Черкасах, попри усю помпезність залу, сцена дуже комфортна для гри. І там приймали нас дуже тепло. А от у Харкові після першої дії раптом вимкнули світло... І директор вже готував промову з вибаченнями, як ми зібрали усі ліхтарики, і вирішили дограти. Закінчили виставу «на ура!». Думаю, дітям ця вистава точно запам’ятається найбільше. Знову ж таки досвід – дуже цікаве світло ці «фари» давали. Зміни кадру. Неймовірно!.. Колись так вимкнули електроенергію у нас в театрі за 15 хвилин до закінчення «Олівера Твіста», то діти замість того, щоб вириватись з темного залу, просили «Та хоч до розкажіть, чим усе закінчилось!». І довелось дорозказати, бо дограти було справді неможливо.
Гастролери зі свого боку задоволено додають: окрім промоції театру, такі поїздки добре працюють й на стосунки всередині театрі. Ситуація здружує, а вихід з зони комфорту змушує кооперуватись. На гастролях, як в горах – видно, хто є хто. А ще жартують, що гастролі – це як день бабака: приїхали, розпакувались, відіграли, спакувались, і знову майже добу у потязі... І так по колу.
Нові гастролі – у творчих планах. Втім, куди і з чим, керівник театру наразі не відважується прогнозувати. Каже: «Спершу треба підняти цю глибу, за яку ми взялись – “Зерносховище”». Прем’єра вистави за п’єсою «Зерносховище» Наталії Ворожбит, яку театр здійснює спільно з Першою сценою сучасної драматургії «Драма.UA», режисером Андрієм Приходьком та художником Богданом Поліщуком заплановано на 14 квітня.
18.03.2015