Окам’янілі рештки древніх предків ссавців, які мешкали на деревах та під землею, свідчать, що широка біорізноманітність цього класу тварин мала місце вже більш, як 160 млн. років тому. Виходить, отже, що в мезозойську еру динозаври не домінували так сильно, як раніше вважали.
Мова йде, зокрема, про окам’янілості видів Agilodocodon scansorius та Docofossor brachydactylus, які недавно виявили на території Китаю. A. scansorius – найдавніший ссавцеподібний, який мешкав на деревах (ссавцеподібні – давно вимерлі предки сучасних ссавців). Серед особливостей його тілобудови – клешні з пазурами та великі зуби, адаптовані, щоб лазити по деревах та харчуватися кемедю (густим рослинним соком з полісахарид). Тілобудова іншого древнього ссавцеподібного – D. brachydactylus – була напрочуд схожою до сучасних златокротових, зокрема їх споріднюють великі лопатоподібні лапи, пристосовані до риття ґрунту. D. brachydactylus також має такі самі особливості скелету, які кодують гени, що наявні і в сучасних ссавців. Це свідчить про те, що ці генетичні механізми були наявні й у древніх ссавцеподібних задовго до появи сучасних ссавців.
Результати дослідження 13 лютого опубліковала команда наукоців з Чиказького університету та Пекінського музею природничої історії у двох статтях у Science.
«Це – чергове підтвердження гіпотези, що найдавніші ссавці мали такими ж різноманітними у способах харчування та рухових адаптація, як і їх сучасні нащадки», - стверджує Чже-Сі Лю, біолог з Чиказького університету та співавтор обох статей. «Звідси можна зробити висновок, що основна формула успіху ссавців, як майбутніх владарів планети, була закладена дуже рано», - резюмує вчений.
Agilodocodon та Docofossor свідчать про те, що поява деревних та підземних видів настала дуже рано в еволюції ссавців. Ці дві істоти розміром з землерийку, які належать до ряду Docodonta, мають унікальні адаптації, що відповідають їх екологічним середовищам.
«Розміри пальців та кінцівок Agilodocodon співпадають з тими пропорціями, які знаходимо у сучасних мешканців дерев, а їх різці – недвозначний доказ харчування кемеддю. Це свідчить про те, що вимерлі предки сучасних ссавців експлуатували ті самі значущі травоїдні ніші задовго до появи сучасних ссавців», - каже співавтор дослідження Девід Ґросснікл, аспірант Чиказького університету
Docofossor з його лопатоподібними передніми лапами, короткими й широкими зубами та розлогою тілобудовою напрочуд схожий до сучасних златокротових.
Дослідження дозволяє подивитися по-новому на ранню еволюцію ссавців під час мезозойської ери, коли на Землі домінували динозаври. З нього випливає, що ссавці у ту далеку епоху мали чисельні засоби адаптації до довкілля й були напрочуд різноманітними, незважаючи на конкуренцію з боку динозаврів.
«Не зовсім, однак, зрозуміло, чи древні ссавці пристосовувались донавколишнього середовища та диверсифікувались таким самим способом, як і їх пізніші нащадки, чи, можливо, це відбувалось по-іншому. Тим не менше, очевидно, що вони були напрочуд різноманітними, а це свідчить, що в біологічному ландшафті мезозойської ери динозаври не домінували так сильно, як вважали раніше», - резюмує Чже-Сі Лю.
Earliest-known arboreal and subterranean ancestral mammals discovered
Science Daily, 12/02/2015
Зреферував Євген Ланюк
14.02.2015