В ґалереї Благодійного фонду Гері Боумена у Львові відкрилась виставка графіки Іветти Ключковської «Чорно-білий світ, у якому живе колір».
Світ дитячої книжки починається з «картинки». Там вона важливіша за текст, бо може перетворити абстрактні «формули» слів на багатобарвну в прямому і переносному сенсах територію перших пригод та фантазій. Саме тому таким важливим є той, хто «заселяє» і «розфарбовує» світ дитячої уяви, — художник дитячої книжки. «На світі ще трапляються добрі феї. Одна з них стала мисткинею від жалю до занадто тверезого людства, і з того часу її чарівна паличка перетворює світ на графічні казки… . Без жартів, графіка — дарунок фей, особлива мова, якою дозволено сказати те, чого не скажеш жодною іншою», — написав більше ста років тому, за часів «буяння» пишно-вишукано-графічного стилю сецесії (модерну), історик мистецтва Сергій Лукомський. Як на мене, це одна з найвлучніших (і найпоетичніших) характеристик цього особливого арт-світу, де колір змушений поступатися лаконічній виразності крапок та ліній. Цитата якнайкраще пасує саме світові ілюстрації для дитячої та підліткової літератури.
У львівської художниці Іветти Ключковської графіка — це спадкове. Її батько, Володимир Пінігін, — один з тих, чия творчість сформувала світовий бренд львівської графіки другої половини ХХ століття. Отже, Іветті було дуже непросто обрати цей фах під тягарем іміджу «доньки видатного художника», але вона підійшла до проблеми творчо. «Я спершу думала — не буду малювати, як тато, ніколи-ніколи.... А потім зрозуміла, що це прекрасно, коли є династія. Якщо це дано в родину, то не варто того позбуватися, навпаки, можна вважати це нашою сімейною традицією», — констатує художниця. Стрімку, розвіяну всіма вітрами світу динаміку батьківського стилю — «складнопідрядного», міцно збудованого на рівні малюнка і добре прорахованого на рівні інтелекту постмодерного колажу — Іветта врівноважила пестливо-споглядальною, затишно-жіночною лагідністю. Тож «родинне письмо» виразно прочитується тільки на загальних рівнях: всебічної ерудиції, доброго смаку, інтеліґентної інтонації та відповідальності перед читачем. «Я працюю для дітей, — зауважує авторка, — і це визначає надзвичайні обов’язки. Тому що ти знаєш: те, що дитина побачить в дитинстві, залишиться з нею на все життя. Моїми першими глядачами є мої діти. Всі книжки, які я малювала, я малювала для свого сина і доньки. І я бачила, що чим більше ти закладаєш культурних шарів, деталей, різних виразних подробиць в книжку, тим ефективніший твій авторський діалог з дитиною».
На виставці Іветти Ключковської маємо нагоду зануритись у дивовижно-казково-пригодницький світ славетних пригод «Робінзона Крузо» і «Янкі з Коннектікуту при дворі короля Артура» та сучасних дитячих історій від Зірки Мензатюк «Таємниця козацької шаблі» й Наталії Пасічник «Терезка з Медової печери». Частина робіт — вже є у вигляді книжки, частина — ще в процесі. Іветта вже десять років активно працює у дитячій ілюстрації, але персональну виставку зробила вперше. На питання, чому не виставляла роботи раніше, має дуже логічну відповідь: «Тому що навіть мінімальний наклад дитячої книжки — тисяча екземплярів. Що ще треба?».
