Знайшли рештки найстарішого птаха, який пив квітковий нектар

Відносини між птахами та квітами почалися принаймні 47 млн. років тому. Такий результат досліджень науковців з Зенкенберзького інституту в Франкфурті на Майні (Німеччина). Вони проаналізували вміст шлунка закам’янілого птаха, якого знайшли в сланцевому кар’єрі Мессель, що неподалік від Дармштадта.

 

 

 

Скам'янілі останки птиці, яку знайшли в сланцевому кар’єрі Мессель. Їм майже 47 млн. років. У  шлунку тварини знайшли багато квіткового пилку.

 

 

У шлунку птиці, що разом з дзьобом завбільшки вісім сантиметрів, дослідники виявили численні квіткові пилинки. Вони представили свою знахідку в журналі «Biology Letters» Лондонського королівського товариства.

 

Ймовірно, птах «Pumiliornis tessellatus» півторасантиметровим дзьобом висмоктував нектар, набирав пилок і віддавав його, коли підлітав до наступних квітів, – каже зенкенберзький учений Джеральд Майр. З колібрі прадавні птахи не споріднені.

 

З певністю науковці не можуть пояснити, як пташка могла літати сторч у повітрі. «Пилок – не тільки пряма вказівка на спосіб харчування, а й доказ того, що життєдіяльність деяких  птахів щонайменше 47 млн. років пов’язана з квітами», – розповідає співавтор Фолькер Вільде.

 

«Хоча зараз цей процес добре відомий і зрозумілий, проте в історії Землі донині збереглося дуже мало свідчень про запилення квітів, яке здійснювали птахи», – говорить Майр, додаючи: «Були декілька вказівок, зокрема специфічна форма дзьоба, яка й у минулому була властива птахам, що живилися нектаром, але бракувало важливих доказів».

 

Вражаюча знахідка  наштовхує на ще одну думку: оскільки 47 млн. років тому літали нектаролюбиві пташата, значить деякі представники світу рослин на той час вже адаптувалися до такої форми запилення. «Досі з цього геологічного періоду не знайшли жодних рослини, які б вказували на орнітофілію – адаптацію квітів до запилення через птахів», – додає Вільде.

 

«Типових характеристик рослин, яких запилюють птиці, зокрема червоний цвіт або слабкий запах, у скам’янілих рештках зберегтися не могло», – завершив доповідь Майр. Такі знахідки, як мессельський птах, є важливими для того, щоб зрозуміти відносини «птахи-квіти» впродовж історії. Досі найстаріше свідчення про птицю як запилювача, за даними Інституту, датується ранньою епохою Олігоцену, що тривала близько 30 млн. р. тому.

 

У горючих сланцях кар’єру Мессель, який належить до Світової спадщини ЮНЕСКО, добре збереглося багато диких тварин і рослин з часів, що сягають майже 50 млн. років тому.

 

Зреферувала Соломія КРИВЕНКО

Оригінал за посиланням 

30.05.2014