"Часопись Правнича".

Нинї появилося перше число першого фахового письма наших руских юристів "Часопись Правнича". Єсть то не лиш перше юридичне але взагалї перше строго наукове фахове письмо у Русинів і длятого факт той має більше значенє в исторії наших наукових змагань. Наші юристи беруться перші за серіозний фаховий труд на ріднім язиці і консолидуються при тім трудї коло наукової часописи, котра відтак має стати зеркалом розвитку их фахової науки, мірилом их поступу в плеканю тої науки на ріднім грунтї.

 

Факт той має безперечно загальне, всенародне значенє. Передовсїм розвиток наук ще до того так живих і близьких практичним потребам, як науки правно-политичні і економичні, єсть великим і знатним добутком для народу, серед котрого они розвиваються, і чим висше стоять ті науки, тим і більше значенє та повагу має той нарід. Розвиток науки єсть нинї для кождого народу найбільшим скарбом, бо наука і просвіта веде нарід до культурної висоти, котра мимо несприяючих нераз политичних відносин обезпечує истнованє роду і запевняє єму світлу будучність. Відноситься то особливо до таких народів, котрі подібно нам не мають политичної самостійности анї не сливуть силою економичною — таким народам тілько правдиво строга і основна наука може надати ваги та значеня і стати им знаменитою помочею до осущеня навіть политично-народних иделів.

 

Строго науковий почин наших юристів важний для нас ще і тим, що вказує на консолидованє і повне енергії відчуванє своїх обовязків і свєї сили серед так важної і численної кляси нашої интелигенції. По священиках суть у нас юристи найчисленнїйшою клясою серед интелигентних Русинїв, і як священики мають у нас голосно значенє з огляду на их вплив на сельский нарід, так юристи наші важні для загальної нашої справи своїм впливом та відносинами до интелигентних мешканців міст і місточок. В своїй службі і урядових відносинах стикаються они з людьми рускої і нерускої народности, а коли єсть у них справдїшний рускій патріотизм і сильно розвите почутє задач рускої интелигенції, то можуть дїйстно дуже богато дїлати для розбудженя і скрїпленя рускости між своїми і для добутя симпатії і поважаня для нашої справи між чужими, особливо коли суть при тім спосібними і совістньми людьми в повненю фахових своїх обовязків. Справедливий урядник, совістний нотар, спосібний і честний адвокат знайде у нас на провинції скоро симпатію між честнїйшими елєментами міста і місточка, і він може рівночасно дуже богато дїлати для рускої справи, доступаючи зовсїм легальною дорогою. Він може в тім напрямі трудитись успішно не лише в своїм урядї, але і на других становищах, на котрі єму звичайної легко приходить дістатись, як прим. в громадских і повітових репрезентаціях, в радах шкільних окружних і місцевих, у всяких комитетах, видїлах і т. п. Що більше, навіть на сельскій нарід не остає такій рускій юрист без великого і користного впливу, а і само священьство виступає сміливійше і живійше звичайно там, де має в повітї одного або кількох спосібних людей из світских Русинів, котрими найчастїйше бувають рускі правники. Одним словом, рускі правники мають у нас високу і вдячну задачу, до котрої потреба им двох головних условій, а то: щоб у них було глубоке фахове образованє і щирий рускій патріотизм. Предпринята организація наукового труду руских юристів через юридичну часопись веде до одного і до другого — єї задача плекати науку на грувтї питомої рїчи, oнa инавґурує наукові змаганя за для образованя нашхи правників яко руских правників, однак ціль єї пожиточна як для науки, так і для загальної рускої справи.

 

При тім годї не замітити, що видавництво Часописи Правничої важне ще для нас тим, що наукові праці на поли права і наук политичних мусять безперечно богато причинитись до наукового розвитку на руский паріотизм. Предпринята организація наукового труду руских юристів через юридичну часопись веде до одного і до другого — єї задача плекати науку на грунтї питомої рїчи, она инавґурує наукові змагання за для образованя наших правників яко руских правників, однак ціль єї пожиточна як для науки, так і для загальної рускої справи.

 

При тім годї не замітити, що видавництво Часописи Правничої важне ще для нас тим, що наукові праці на поли права і наук политичних мусять безперечно богато причинитись до наукового розвитку нашого язика а особливо до утвореня і управильненя відповідної і одностійної терминології слів і понять правничих, а потреба того даєсь у нас пекучо відчувати як урядникам так і сторонам.

 

Всї ті причини аж надто оправдують то велике значенє, яке привязуємо ми до розпочатого нашими юристами дїла і нашу радість, з якою витаємо то дїло. Нехайже-ж патріотичні заходи иниціяторів єгo вінчаються як найкрасшими успіхами, нехай Часопись Правнича стане справдї спільним органом всїх руских правників, нехай в нїй і при єї помочи цвите і шириться правдиве знанє і збогачує щедро скарбницю рідної науки. Ціла галицка Русь — винявши один покутний голос неуцтва, якій вийшов від звістного "издательства" — приняла Часопись Правничу дуже радо і щиро. Ми певні, що Часопись Правнича, скрїплена морально і матеріяльно, стане як найдостойнїйшою представителькою нашої науки. Бажаємо їй того найсердечнїйше в интересї наукового і культурного розвою нашої народности.

 

[Дїло]

04.04.1889