На день 21-го травня розписано вибори до Ради міста Львова. Як це вже відомо з виборчої відозви, всі українські виборці ідуть до виборів одним обєднаним фронтом. В тій цілі створено теж Обєднаний Український Виборчий Комітет, який має підготовити та перевести вибори у Львові так, щоби українське громадянство Львова дістало належне йому представництво в міській Раді.
Праця важка й відповідальна. Ясно, що виборчий комітет зможе перевести її тільки при повному зацікавленні і чинній участи у виборах всього українського громадянства Львова. Бо і найкраща підготова на ніщо не здасться, коли громадянство поставиться до виборчої акції байдуже. Байдужість українських виборців — це найбільша небезпека, яка може загрожувати українській виборчій акції у Львові.
На жаль, вже при перших підготовчих працях до виборів комітет стрінувся з ознаками цієї байдужости. Тут і там зачувається голоси, мовляв: — "Даремний труд, бо... і так нічого з цього не буде. Знаємо вже висліди виборів у провінційних містах і нема чого сподіватися кращих успіхів у Львові. Шкода просто праці і грошей на вибори".
На щастя, такі голоси покищо нечисленні. Але є поважна загроза, що такі голоси можуть поширитися, знеохотити загал українських виборців та в той спосіб ударемнити цілу виборчу акцію у Львові. Тому такому поглядові мусимо з цілою рішучістю протиставитися.
Висліди виборів поза Львовом нам усім відомі. Усі теж знаємо, які труднощі стрічатимемо при виборчій акції. Ніхто з нас не є теж легкодушним оптимістом щодо висліду виборів у Львові. Але це все не має найменшого значіння. Річ у тому, щоби підкреслити і доказати однодушність і зорґанізованість усього українського громадянства, коли йде про загальнонаціональні справи. А участь українців у міській Раді міста Львова — це наша загальнонаціональна справа, одна з тих, перед якими на другий плян сходить усе, що ділить нас між собою у нашому внутрішньому національному житті. Вибори до міської Ради у Львові це одна — може мала — але все-ж одна з тих ситуацій в нашому національному житті, коли всі ми мусимо відчувати, що належимо до одної великої української спільноти. І в парі з тим всі ми мусимо зрозуміти, що нікому не вільно робити нічого по власній думці чи вподобі та що кожний з нас мусить виконати ті обовязки, яких від нього дана ситуація вимагає. А вже просто національними шкідниками є ті, що в таких ситуаціях поширюють зневіру та знеохоту до праці і змагань.
Так розуміючи справу виборів, усі українські політичні орґанізації почали спільну виборчу акцію. Самоуправні вибори — це боротьба громадян за участь в управі міста. Цю боротьбу мусимо звести, бо тільки малодухи втікають від боротьби, лякаючись програної.
Так мусить розуміти самоуправні вибори теж усе українське громадянство. І тому ніхто з нас не сміє відмовитися від участи у виборах. Усе українське громадянство Львова мусить піти до виборів одною зорґанізованою лавою.
Коли нікого з нас не забракне при виборчій урні, то це вже буде нашою великою перемогою. Бо свідчитиме про нашу уладність і зорґанізованість.
М-р Маріян Дзьоба.
Прес. референт Техн. Виб. Комітету.
