Демарш Німеччини в Будапешті.
Телефоном від власного кореспондента.
Те, що вчора я вам подав, знайшло повне підтвердження в подіях нинішнього дня. Словаччина оголосила самостійність, піддаючися під німецький протекторат. Подробиці того вже знаєте з радіових вісток. У Карпатській Україні прийшло нині до спроби перевороту ґен. Прхалі, який почав із військом наступ на Січову Гостинницю і на казарми Карпатської Січі. У вуличному бою було 14 вбитих і 30 ранених по обох сторонах. У висліді військо відступило. Одночасно к. 12. год. вполудне почали наступ на територію Карпатської України мадярські війська, займаючи від сторони Мукачева село Підгоряни та 8 інших сіл. Коротко пізніше в год. 13-ій мадярський уряд вислав Карпатоукраїнському урядові в Хусті й чеському урядові в Празі ультимат. Незалежно від того мадярські війська наступали дальше і нині в 10-ій вечором заатакували Чинадієво в напрямі на Сваляву. Свалява не зайнята. Як причину подають офіціяльно напад чеських жандармів і граничної сторожі на мадярську територію. На вістку про наступ мадярів населення масово готується до оборони, головно в Мармарощині і на Верховині, де оголошується спонтанно до військової служби.
Премієр О. Волошин на першу вістку про переступлення кордону мадярськими частинами звернувся телєґрафічно до німецького уряду із протестом. Одночасно зібралася в Хусті Українська Національна Рада. Вона скликала ще нині, в год. 4. пополудні Карпатоукраїнський сойм, який негайно проголосив самостійність Карпатської України, подібно як Словаччина і звернувся до канцлєра Гітлєра з проханням про німецький протекторат над Карпатською Україною.
Канцелярія українських міністрів у Празі, яка силою факту виконує вже нині функції карпатоукраїнського посольства, получилася негайно з міністром Реваєм у Відні та на приказ премієра Волошина розіслала всім чужинецьким посольствам, акредитованим у Празі, письмо такого змісту.
“Ваша ексцелєнціє! Як повновласний заступник Карпатської України маю честь переслати вашій ексцелєнції таке повідомлення: З уваги на те, що внаслідок проголошення повної самостійности Словаччини розпалася Чехо-Словацька республика, Карпатська Україна, на засадах мінхенського рішення про право самовизначення карпатоукраїнського народу та на основі рішення арбітражу у Відні, згідно з волею народу проголошує свою самостійність і просить вождя німецького народу та уряд німецької держави прийняти незалежну Карпатську Україну під свою опіку”.
Підписаний із доручення премієра Карпатської України мін. Юлій Ревай в. р.
У Хусті створено новий уряд, якого склад ви вже знаєте. Він уже відповів на мадярську заяву. Уряд погоджується на деякі можливі до прийняття точки мадярського ультиматум, але відкидає катеґорично домагання узброєння якихсь мадярських боївок та відкликання війська з Карпатської України. Це військо, сказано у відповіді, має у свому складі більшість вояків українського походження, отже вже нині має характер українського війська. На чолі війська Карпатської України поставив уряд чеського ґенерала Сватека, який уже зголосив перехід на службу карпатоукраїнській державі. Ґенералові Сватекові підлягають також змобілізовані частини Карпатської Січі. Ґен. Прхаля, якого карпатоукраїнський уряд засуспендував і поставив під слідство, покористувався нагодою і втік до Румунії. Під теперішню пору (год. 11. вночі), як довідуюся телєфонічно з Хусту, військо Карпатської України обсадило цілу лінію евентуальної оборони, але зберігає строгу невтральність супроти мадярів, які підсилюють свій фронт все новими військовими транспортами. У звязку з такою ситуацією, проголошено на цілій території Карпатської України стан облоги. Мін. військових справ Клочурак виїхав уже з Хусту на інспекцію загрожених відтинків.
Обурює незвичайно характеристичний факт, що словацька Глінкова Ґвардія пробувала вже заздалегідь обсадити Перечин, мотивуючи це тим, що мадяри і так вже заберуть Карпатську Україну. Глінкових Ґвардистів прогнали частини Карпатської Січі. Дальше характеристичним і ствердженим фактом є те, що словацька делєґація мала тайну зустріч із мадярським повновласником у Комарні. Про те, над чим вони радили, не відомо. Але є всяка імовірність, що були це справи дуже близькі Карпатській Україні.
Що торкається Німеччини, то німецький уряд з цілою певністю зробив демарш у Будапешті, домагаючися негайного стримання мадярського наступу на Карпатську Україну. Вістка про концентрацію німецьких військових частин на мадярській границі для евентуальних репресій потребує ще потвердження. Фактом є, що мадярський посол у Берліні звернувся знову до німецького уряду з новими пропозиціями та що в Берліні йдуть довгі розмови на тему Карпатської України. Всеж таки Німеччина офіціяльно у справі цієї країни ще не висказалася. Як досі стоять справи, є доволі підстав до песимізму, але все може у кожній хвилині змінитися. Міністр Ревай звертався вже кілька разів до німецькою уряду за інтервенцією в обороні права на самовизначення.
Положення повинно вияснитися ще цієї ночі, себто зі закінченням речинця мадярського ультимату у 3. год. вночі. Тоді можуть зайти нові непередбачені випадки. Одно певне, що цієї ночі рішається мученицька доля Карпатської України.
У Празі величезне пригноблення і схвилювання. Все населення обурене на б. премієра Берана, який підпадаючи підступним намовам словацького міністра Сідора, запустився був у такі заґраничні комбінації, що вони мусіли спричинити саме таку інтервенцію Німеччини, яка нині проявилася самостійністю Словаччини і величезною загрозою caмостійности Карпатської України. Ситуацію пробує рятувати президент д-р Гаха з міністром Хвальковським у Берліні. Вони оба просять німецький уряд і канцлєра Гітлєра, щоб узяв теж протекторат над Чехією. Як відповість канцлєр Гітлєр невідомо, а тимчасом німецька армія займає решту Моравії і вже обсадила Моравську Остраву, Фрідек і Містек, мабуть із тою наглядною метою, щоб зліквідувати оконечно всяку чесько-польську границю.
[Діло]
16.03.1939