Предок великих кішок збиває вчених з пантелику

6 мільйонів років тому у Гімалаях мешкали великі кішки, схожі на сучасного снігового барса (Uncia uncia), - показує аналіз решток вимерлого в епоху раннього пліоцену виду Panthera blythae. Таким чином, в руки вчених попали найдавніші окам’янілі залишки кішок роду Panthera, до якого відносять чотири сучасні види – тигра (Panthera tigris), лева (Panthera leo), леопарда (Panthera pardus) та ягуара (Panthera onca). Усі дотеперішні окам’янілості роду пантерових були, як мінімум, на 2 млн. років молодші. Також вчені припускають, що батьківщина роду Panthera, представників якого нині можна зустріти в Африці, Азії (окрім північної частини), крайньому південному сході Європі, Південній і Центральній Америці, – в Азії.

 

Panthera blythae (реконструкція зовнішнього вигляду) більше подібна на сучасних великих кішок, ніж на їх викопних пращурів з давніх геологічних епох.

 

Дослідники розкопали кістки трьох особин P. blythae на території південно-західного Тибету. Найкраще зберігся фрагмент черепа дорослої особини з кількома зубами у верхній щелепі, - стверджує Джек Цзен, палеонтолог хребетних з Американського музею природничої історії у Нью-Йорку. Вік цього фрагмента – 4,42 млн. років, проте інші окам’янілості, що належать тому самому виду, мають вік 5,95 млн. років. Про результати розкопок та дослідження Цзен та його колеги повідомили у журналі Proceedings of the Royal Society (Biological Sciences).

 

Зуби P. blythae мають чимало спільних рис з зубами снігового барса, однак деякі кромки та гострі виступи від них відрізняються, вказуючи на новий вид. За фрагментом черепа вчені дійшли висновку, що P. blythae була приблизно такого самого розміру, як сучасна димчата пантера (Neofelis nebulosa), та приблизно на 10% менша за снігового барса (обидва види мешкають в Гімалаях сьогодні). Порівняння анатомічних особливостей 12 живих та вимерлих котячих вказує, що з еволюційного погляду найближче до P. blythae стоїть сніговий барс, хоча сучасний тигр – також дуже близький родич, - стверджує Джек Цзен.

 

Досі найстаршими окам’янілостями кішок роду Panthera були рештки віком 3,8 млн. років, знайдені на території Африки. Це наштовхнуло вчених на думку, що саме Африки є їхньою батьківщиною, звідки в олігоценову та міоценову епохи вони поширилися на інші континенти. Але відкриття команди Цзена тепер схиляє вчених до думки, що великі кішки походять з Азії (додатковим аргументом на користь їх азійського походження є найбільша різноманітність підвидів Panthera в південній та східній Азії). Генетичне дослідження живих та недавно вимерлих кішок з роду пантер показує, що вони з’явилися приблизно 16 млн. років тому. 

 

За словами Ларса Вердліна, палеонтолога хребетних з Шведського музею природничої історії у Стокгольмі, розвинуті еволюційні характеристики P. blythae збивають з пантелику. «Я сподівався, що ця прадавня кішка більше нагадуватиме своїх міоценових пращурів, ніж сучасних пантер», - каже дослідник.  

 

Вражаюча подібність P. blythae до сучасних видів, зокрема сніжного барса та димчастої пантери, утруднює відповідь на питання, як виглядали предки сучасних великих котячих. За словами Л.Вердліна, «необхідно зібрати чимало перехідних скам’янілостей, щоби дізнатися, як їхній родовід еволюціонував». На його думку, можливо, палеонтологи вже розкопали ці скам’янілості, але поки що не змогли їх правильно ідентифікувати. 

23.11.2013