Cвітова прем’єра фільму «Сліди»

На 76-му Берлінському міжнародному кінофестивалі відбулася світова прем’єра фільму «Сліди»

Документальний фільм «Сліди» української режисерки Аліси Коваленко у співрежисерстві з Марисею Нікітюк увійшов до програми Panorama Dokumente Берлінського міжнародного кінофестивалю (Берлінале). Прем’єра відбулася з аншлагом 16 лютого 2026 року. Після показу зал вибухнув бурхливими оваціями на честь героїнь та творців фільму. 

Фільм вироблено компаніями 2Brave Productions та Message Film у співпраці з ARTE France, спільно із SEMA Ukraine та Dr. Denis Mukwege Foundation. 

Документальний фільм “Сліди” розповідає про українських жінок — від Донбасу до Херсонщини та Київської області, — які пережили сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом (СНПК), та тортури під час російської агресії і відмовляються мовчати. Через історію Ірини Довгань — колишньої полонянки, очільниці SEMA Ukraine, яка стала активісткою і документує свідчення постраждалих жінок на деокупованих територіях України, — фільм створює колективний портрет травми, водночас відкриваючи простір для надії.

Фільм є одночасно документом воєнних злочинів та систематичного використання сексуального насильства росією як зброї війни в Україні, а також свідченням опору та стійкості жінок, які стоять пліч-о-пліч. 

Режисерка Аліса Коваленко знайома з цією важкою темою зсередини, адже сама є постраждалою від сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом (СНПК), пережитого під час перебування в полоні на Донбасі на самому початку російсько-української війни. Вона стала однією з перших жінок в Україні, які публічно засвідчили цей досвід, а також долучилися до спільноти постраждалих SEMA Ukraine.

Героїні фільму були присутні на кінопоказі особисто. Це Ірина Довгань, Ольга Черняк, Тетяна Василенко, Галина Тищенко, Ніна та Людмила Мефодіївна Мимрикова. 

«Вчора на фестивалі Berlinale я була глибоко вражена реакцією залу. Кілька сотень людей стали єдиним організмом, який довгі хвилини аплодував стоячи, який був разом із нами — з нашими жінками. Люди плакали, обіймали і цілували героїнь фільму. Десятки глядачів підходили і говорили, що для них це надзвичайно важливо, що те, що ми зробили, має значення для всього світу. Ми порушили цю світову тишу. Вони просили нас не зупинятися, залишатися сильними і продовжувати цю роботу. Ці слова підтримки лише підтвердили наше відчуття того, чому ми створювали цей фільм, чому протягом трьох років вкладали в нього стільки сил. Ми змогли порушити тишу, яку світ так довго зберігав, не бажаючи по-справжньому побачити й почути правду про воєнні злочини Росії, зокрема сексуальне насильство як зброю війни», — зазначила Ірина Довгань.

На світовій прем’єрі були присутні українська та польська творчі групи: режисерка Аліса Коваленко та співрежисерка Марися Нікітюк, продюсерки Ольга Брегман і Наталія Лібет (2BRAVE PRODUCTIONS), польські продюсери Violetta Kamińska, Izabela Wójcik, Dariusz Jabłoński (Message Film), Фабріс Пюшо – керівник відділу «Суспільство і культура» платформи ARTE,  а також представники Dr. Denis Mukwege Foundation – Apolline Pierson, Alla Skrypnik і Katrien Coppens. 

Спеціальними гостями показу стали Надзвичайний і Повноважний Посол України в Німеччині Олексій Макеєв, заступниця Міністра культури з питань європейської інтеграції Наталія Мовшович та Маша Єфросиніна – почесна Амбасадорка ООН (UNFPA), співзасновниця ГО «Фонд Маша» та провідна діячка у сфері захисту прав українських жінок. Зазначимо, що «ООН Жінки в Україні» та «Фонд Маша» є імпакт-партнерами фільму в Україні.

На червоній доріжці Берлінале творча група та героїні фільму були одягнені в речі українських брендів: BOBKOVA, BAZHANE, SPECIAL BODY 21 та SYNOPSIS COLLECTIVE.

Для продюсерок Наталії Лібет та Ольги Брегман Berlinale є вже добре знайомим фестивалем. В 2025 році вони вже мали світову прем’єру на Берлінале — документальний фільм Катерини Горностай “Стрічка часу” став першою картиною українського режисера в основному конкурсі кінофестивалю за останні 30 років.

«Це була неймовірна мить — щастя і гордість крізь сльози. Такі моменти дають наснагу йти далі, чинити спротив, боротися за справедливість і зберігати віру в те, що світ здатний чути й бути чутливим.

Я бачила цей довгий шлях перетворення тиші на багатоголосся в Україні — шлях, що триває вже майже 12 років. Коли я свідчила у 2016 році, виявилося, що я була першою і єдиною, хто тоді відкрито говорив про пережите. Тепер, десять років потому, ми разом із шістьма іншими жінками, моїми посестрами, представляємо цей фільм на Берлінале. Це неймовірне зрушення — ще один камінь, вибитий із цієї стіни мовчання.

Це також сигнал тривоги для всього світу — про те, що несе із собою «рускій мір», і про те, якою буде реальність, якщо Україна не встоїть у цій боротьбі.Серед багатьох відгуків і слів підтримки я почула найважливіше для себе: що цей фільм — передусім про тріумф гідності. Що він є не лише важливим документом і свідченням воєнних злочинів Росії проти українського народу, а й фільмом сили — фільмом, який спонукає не залишатися осторонь, а ставати поруч із нами у боротьбі за справедливість», — розповіла режисерка Аліса Коваленко.

«Це була дуже важлива і щемка прем’єра. Після показу люди підходили і запитували: “Як ми можемо допомогти?” — і це дуже показово. Історія жінок SEMA Ukraine викликає не просто співчуття, а активну емпатію. Саме цього ми й прагнули досягти разом з Алісою — щоб люди, подивившись фільм, не лише співпереживали, а відчули внутрішню потребу долучитися до боротьби за справедливість», — додала співрежисерка Марися Нікітюк,  яка поділилась деталями своєї роботи над важливим кінопроєктом: “Коли Аліса запропонувала мені стати співрежисеркою документального фільму, я погодилась майже відразу. Я дуже хотіла допомогти — як умію, через творення, через рефлексію. І я рада, що ми робили це вдвох: дивились матеріал, формували потік цього фільму і викристалізовували його звучання. Ми були підтримкою одна одній. І цей фільм якраз і став підтримкою, він саме став прикладом про “жіноче плече”, про справжнє сестринство, про ту вітальну силу, якою є жінки, коли вони є одна в одної”.

Довідка:

“СЛІДИ” — документальний фільм режисерки Аліси Коваленко та співрежисерки Марисі Нікітюк. Виробництво фільму підтримали SEMA Ukraine разом із Dr. Denis Mukwege Foundation, польські продюсери Message Film разом із Polish Film Institute, International Media Support, HIAS, а також Українська кіноакадемія у співпраці з NETFLIX FUND for CREATIVE EQUITY. Окрема підтримку для промоції стрічка отримала від Українського інституту у співпраці з EURIMAGES.

Створення документальної стрічки “СЛІДИ” стало резонансним та отримало підтримку за кордоном. Короткометражний фільм "СЛІДИ.УРИВКИ" (18 хв), який є спеціальною адвокаційною версією повнометражного фільму для міжнародної кампанії соціального впливу, був представлений на низці спеціальних показів та публічних дискусій, зокрема за участі герцогині Единбурзької — відомої міжнародної адвокатки у сфері протидії сексуальному насильству під час збройних конфліктів.

Також вагомим кроком до підтримки фільму, стало рішення ARTE France, однієї з найвідоміших у Європі компаній суспільних бродкастерів, придбати фільм для показу на своїх платформах

В Україні документальний фільм “СЛІДИ” ще на стадії виробництва був відзначений низкою нагород індустріальної секції Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA у червні 2025 року. Зокрема, стрічка отримала нагороду від кінотеатру “Кіно42” для тестового показу фільму, нагороду для режисерок від Суспільного Мовлення Україна, а також нагороду на консультації з монтажу від Rough Cut Service.