Національний театр імені Марії Заньковецької готує виставу «Птах на горищі» про викрадення українських дітей росією під час війни
27-28 листопада на Камерній сцені Національного театру імені Марії Заньковецької відбудеться прем’єра моновистави «Птах на горищі» українського драматурга Олега Михайлова. П’єса, написана влітку 2023 року, присвячена темі викраденню дітей росією та примусове всиновлення сім’ями окупантів. Тож за визначенням режисера Ігоря Білиця, жанр вистави – трибунал. Адже саме за цей злочин Міжнародним кримінальним судом видано ордери на арешт президента рф володимира путіна та його уповноваженої з прав дитини марії львової-бєлової.
У моновиставі грає актриса Шорена Шонія. За сюжетом – це монолог дівчинки 13-и років, однак її історія є збірним образом викрадених дітей. Вона записує свою сповідь на знайдену на горищі відеокамеру, таким чином документуючи правду: з її слів дізнаємося про бомбардування Маріуполя, «фільтрацію» та роз’єдання з матір’ю, яка є українською військовослужбовицею.
Автор п’єси – харків’янин Олег Михайлов розповідає, що вирішив написати п’єсу ще на початку повномасштабної війни, усвідомлюючи, що найбільшим страхом вважає окупацію: «Коли почали з’являтися перші повідомлення, що росіяни насильно вивозять дітей із захопленої Херсонської області та Маріуполя, зрозумів, що обов’язково маю про це написати. Мені здається, я розумію, що відчувають ці діти, опинившись полоненими в чужій країні, де їх змушують забути, хто вони такі».
Режисер вистави Ігор Білиць говорить про місію театру у теперішній війні, що має свідчити про злочини країни-агресора, і ця вистава також є способом розповісти про поневолення українських дітей міжнародній аудиторії: «Дитина, якій російська федерація сказала, що вона тепер сирота і має бути їх власністю – це акт варварства. Людину незахищену, несформовану, відсилають в якісь куточки росії й кажуть, що тепер у неї інші батьки. Що має відчувати ця дитина? Коли вона позбавлена всього, що знала – рідного краю, мови, домівки, родини. Цей жах ми мусимо зупинити. Щонайменше, через виставу, закликати суспільство до рішучих дій захисту дітей, яких поневолили».
Серед творчої команди постановників – художник Олексій Хорошко та художник зі світла та роботи із мультимедіа Руслан Березовий.
Під час прем’єри, 27 листопада, планується перегляд вистави та дискусія із творчою групою постановників вистави, представниками влади, правозахисниками, психологами, які займаються поверненням дітей на територію України та їх реабілітацією.
Постановка відбується в межах проєкту Проєкт TAW (Theatre and War) – спільний проєкт із залученням фінської, німецької та української сторін, що покликаний підтримати розвиток сучасної української драматургії та вітчизняного театру під час війни. Фінансується Європейським виконавчим агентством з освіти та культури. Зі сторони України головним організатором є ГО «Всеукраїнська ліга авторів».
Проєкт передбачає декілька етапів. Першим етапом стало запрошення драматургів до написання п’єс про війну. Впродовж другого етапу групою українських та фінських експертів було відібрано 10 п’єс. Третій – полягав у обранні чотирма театрами України п’єс для постановки, які мають бути втілені протягом сезону 2024/2025 років, а також на сценах у Фінляндії та Німеччині. Завершальним етапом проєкту стане Фестиваль сучасної української драматургії у м. Гельсінкі восени 2025 р., на якому будуть представлені поставлені твори.
Зображення афіші, дизайн: Марія Білінська.
25.11.2024