Польське Управління залізничного транспорту повідомило, що в липні прийняло заявку SKPL Cargo на відкриття комерційного пасажирського сполучення на культовій залізничній колії 108 за маршрутом Сянок – прикордонний пункт Коростенко – Сянок "у рамках послуги, що надається на міжнародному маршруті Сянок–Хирів–Сянок". SKPL задекларувала намір через півтора року – з 15 грудня 2024-го по 14 грудня 2029-го – запустити три щоденні пари транскордонних поїздів: вранці, в обід та ввечері. Доїхати з Хирова до Сянока (65 км) можна буде трохи більш як за дві години (нинішнє залізничне сполучення через Перемишль–Ряшів–Ясло становить майже триста кілометрів і 16 годин). Наявна на лінії залізнична інфраструктура дозволяє розпочати курсування поїздів уже восени 2023 року: на українському боці колія європейського стандарту повністю відбудована від лінії державного кордону в Смільниці (перехід на Коростенко) через Старяву–Хирів–Добромиль аж до державного кордону в Нижанковичах у напрямку на Перемишль, а поточний ремонт колії на польському 10-кілометровому відтинку Устрики Долішні–Коростенко–держкордон має бути завершено до кінця літа 2023 року.
Залізничний маршрут від Сянока до Хирова відкрив би абсолютно новий міжнародний коридор. Оператор вже має досвід роботи на цій лінії, SKPL працює на лінії 108 від Сянока до українського кордону. Наразі від імені Polregio послуга тричі на день надається тільки до станції Устрики Долішні.
Регулярні регіональні поїзди з Сянока до Хирова востаннє курсували у 2010 році. Тоді вони були призупинені компанією Przewozy Regionalne, що не могла впоратися з нищенням вагонів контрабандистами та прикордонною службою, яка постійно шукала контрабанду у двовагонному поїзді. Власне, як зазначив активіст ліній 108/102 Віктор Гальчинський, затримка із запуском потяга буде за прикордонниками – як це триває з перспективою залізничного сполучення євроколією на маршруті Рава-Руська–Варшава.
Залізничний двоколійний маршрут із Перемишля до Хирова яко ділянку 102 Першої угорсько-галицької залізниці відкрили 13 травня 1872 року, 1 липня лінію продовжили до Коростенко, 3 вересня – до Устриків Долішніх, а з кінця року поїзди вже курсували від Перемишля до Лупківа на угорському кордоні. Після відкриття тунелю біля Лупківа в 1874 році цією залізничною комунікацією активно користувалися для поїздок в Угорщину, а також, особливо за часів II Речі Посполитої, туристи, які прямували в Бещади.
У 1939 році ця територія за пактом Молотова–Ріббентропа відійшла до СССР, і залізнична колія була переведена на радянський широкий стандарт. Німеччина, що захопила Галичину влітку 1941 року, відновила європейський стандарт колії, а після Другої світової війни південна частина маршруту знову відійшла до Радянського Союзу. В результаті маршрут отримав чотириколійну залізничну лінію європейської та радянської (історично точніше – російської) ширини. Після обміну територіями 1951 року частина лінії 108 до Устриків Долішніх знову перейшла до ПНР.
22 квітня 1963 р. Польська Народна Республіка та СРСР уклали угоду про транзитний рух польських поїздів на трасі Перемишль–Хирів–Коростенко, яку Сейм ратифікував 8 липня 1963 року (цікаво, що ця угода в Польщі досі чинна). Відтоді поїзди PKP (Польської державної залізниці) могли курсувати без зупинок через радянську територію на колії європейської ширини.
Це була найнезвичайніша залізнична лінія в Польщі і, мабуть, в УРСР. Прикордонного та митного контролю не було, але вагони супроводжували озброєні радянські прикордонники. У разі вимушеної зупинки пасажирам заборонялося виходити з поїзда. Заборонено було навіть відчиняти вікно та переходити в інший вагон.
Радянська влада могла проводити перевірку поїзда «у разі вчинення злочинних дій на території Союзу Радянських Соціалістичних Республік особами, що проїжджають транзитними поїздами відповідно до законодавства Союзу Радянських Соціалістичних Республік».
Лінія перестала функціонувати в такому транзитному режимі 1994 року.
У 2016 році громадські активісти підняли питання відновлення ліній 102 та 108, тема стала культовою.
10.08.2023