Це саме на нього рівнялися інші артисти, шукаючи натхнення та із захопленням спостерігаючи, як музикант експериментує, жонглює жанрами – від ніжного і важкого року через блюз, фанк, рокабіллі аж до реґґі.
Він був одним із найважливіших гітаристів, які змінили обличчя року, натхненням для інших митців, їхнім другом і побратимом.
"Я ніколи не чекав на те, щоб переконатися, чи буде хтось за мною сумувати. Бо таким є рок-н-рол. Нині ти є, а завтра тебе нема", – казав якось Бек.
Ось тут маестро дещо промахнувся. Його музика залишиться назавжди, а його раптова смерть викликала хвилю скорботи і відчуття порожнечі в світі року.
"З його смертю ми втратили велику людину й одного з найкращих гітаристів світу. Нам буде дуже його бракувати", – написав Мік Джаґґер у своєму твіттері.
Джонні Марр називав його піонером, а Джон Бон Джові – легендою. Джо Перрі написав, що Джефф Бек був Сальвадором Далі гітари. Ронні Вуд зізнався, що чується так, ніби втратив брата. Джиммі Пейдж написав, що техніка гри Бека була винятковою, а фантазія – безмежною. А популярний комік і великий фанат Білл Берр висловився просто: "Спочивай з миром. Ти був НАЙКРАЩИМ з усіх".
Слова прощання з'явилися теж і на офіційних твіттер-сторінках бітлів, Девіда Боуї та Джимі Гендрікса.
Сила і магія музики Бека походить не тільки від таланту і художнього чуття. Він був і чарівником, і ремісником водночас. Його робота була розважальною, але й дозволяла зануритися в себе.
В очікуванні вироку у справі про наклеп Джонні Депп облетів пів світу, щоб хоч на трохи спільно заграти з Беком. Це був травень 2022 року, через два місяці вийшов альбом "18", спільний альбом двох артистів – останній у великій дискографії Бека.
Напередодні Депп знову відвідав свого друга – цього разу, щоб чувати при ньому до кінця.
Такої дружби у своєму творчому житті Бек мав багато. Не дивно, що серед слів прощання і спогадів часто звучить "брат", "друг", "близький". І це лунає як від сучасників митця, з якими він був знайомий пів століття, так і від молодших, для яких він був наставником і вчителем.
Бека ще називали "гітаристом гітаристів". Це саме на нього рівнялися інші артисти, шукаючи натхнення та із захопленням спостерігаючи, як музикант експериментує, жонглює жанрами – від ніжного і важкого року через блюз, фанк, рокабіллі аж до реґґі.
Він міг зіграти гостріше, ніж тисяча лез, а міг зачарувати баладою. Він був гітарним марафонцем і спринтером.
Свій останній концерт Джефф Бек відіграв в Атланті 1 жовтня 2022 року. Половина композицій походила з його авторських альбомів, половина – з пісень інших виконавців. Зіграв, зокрема, "A Day in the Life" Бітлів, "Little Wing" Джимі Гендрікса, "What's Going On" Марвіна Гея, "You Know You Know" Махавішну Оркестра та інші.
Сягнув також по "Corpus Christi Carol" Бенджаміна Бріттена, з яким познайомився завдяки іншому великому музикантові Джеффові Баклі. "Коли я почув альбом Джеффа з цією композицією, то був підкорений її простотою, красою і звучанням". Пошуки краси могли би стати девізом Бека. Мав мистецьке щастя знаходити її знову і знову, а разом з ним мали щастя і його фани.
Він залишався активним до своєї раптової смерті. Як повідомили його рідні, Джефф Бек "раптово захворів на бактеріальний менінгіт. Помер умиротворено". Мав 78 років.
Łukasz Kamiński
Jeff Beck (1944–2023). Pionier i legenda
Gazeta Wyborcza, 13.01.2023 року
13.01.2023