5 місяців українського мистецтва в Мілані: які твори з України презентують на Triennale Milano
До 11 грудня гості Трієнале можуть познайомитися з відомими в Україні, а тепер і за кордоном, митцями та їхніми роботами. Серед них — сучасні художники, режисери, композитори, письменники, лідери думок. Попри війну, вони продовжують працювати в Україні, гастролювати, проводити виставки і знайомити світ з українським культурним продуктом.
Створити український павільйон запропонували президент Triennale Milano Стефано Боері та куратор Джанлуїджі Рікуператі. Ідея виникла як реакція на повномасштабну війну росії проти України. Через кілька днів після російського вторгнення, організатори Трієнале відкликали своє запрошення до російських діячів культури. Натомість уперше розглянули Україну як одного з ключових учасників цьогорічної події. Згодом задум переріс в окрему програму, присвячену українському мистецтву.
Planeta Ukrain — це простір для дискусій та знайомства з українською культурою. Це серія виставок, концертів, кінопоказів, літературних читань і дискусій. Мультидисциплінарний формат якнайкраще презентує всю панораму сучасної української культури в різних напрямках, вважають куратори програми. Ними стали акторка Лідія Ліберман, піаністка Анастасія Стовбир і письменник Джанлуїджі Рікуператі.
Робота над програмою тривала з березня. У травні команда павільйону завітала до України, щоб ближче познайомитись із місцевими культурними інституціями та дізнатися про досвід роботи в умовах війни. 9 березня український павільйон презентували у форматі онлайн-дискусії з італійськими та українськими інтелектуалами та митцями. Серед провідних спікерів був мер Мілана Беппе Сала та Міністр закордонних справ Італії Луїджі Ді Майо. Від 15 липня Planeta Ukrain відкрита для всіх відвідувачів Трієннале.
Джанлуїджі Рікуператі, письменник, куратор павільйону Planeta Ukrain:
«Ми запрошуємо познайомитися з представниками яскравого, різноманітного культурного ландшафту, які з кінця лютого пережили безпрецедентне прискорення власного життя та національного мистецького руху. Це одні з найкращих представників та представниць сучасної української культури у сфері образотворчого мистецтва, фотографії, театру, музики та кіно, літератури та філософії. Вони налаштовані творити і чітко бачать майбутнє своєї культурної спадщини, яку треба захищати та популяризувати.
Під час візиту до України ми з кураторами побували в Гостомелі та поблизу Бучі, що на Київщині. Для мене це досі одні із найсильніших вражень, які я коли-небудь мав. Спустошення і біль за десятками втрачених життів. Неможливо по-справжньому зрозуміти масштаби та наслідки цієї війни, не відвідавши Україну сьогодні. Ми є свідками і водночас суддями цих злочинів проти людяності. Але як би росія не намагалася заперечити існування української ідентичності, як би не старалася нищити культуру цього народу, насправді ми бачимо: “Планета Україна” жива як ніколи».
Програма українського павільйону
Planeta Ukrain займає одразу три простори Трієнале. Центральною інсталяцією перед входом у павільйон стала робота художника Микити Кадана — A check point for the president of Planet Earth. Експозицію візуального мистецтва продовжують роботи й інших визнаних митців — Бориса Михайлова, Євгенії Бєлорусець, Олександри Анісімової. Виставки діятимуть до 11 грудня.
Над театральною частиною програми працює лабораторія сучасної української опери Opera aperta. Її засновники, композитори Роман Григорів та Ілля Разумейко, 22 жовтня презентують італійським глядачам археологічну оперу Chornobyldorf. Продюсерка — Ольга Дятел. Вистава увійшла в топ-6 світових опер за версією міжнародного конкурсу Music Theater Now. Від початку повномасштабної війни команда активно гастролює Європою. Пре-селекція театральної програми здійснена за партнерської підтримки Українського інституту.
Команда Kyiv Contemporary Music Days презентує Trajectory of [un]known. Це шість концертів-досліджень творів сучасних українських композиторів для соло-інструментів, контекстуалізованих музикою авторок та авторів з Італії, США, Литви, Польщі, Японії, Фінляндії, Франції. Концерти відбудуться 12 та 13 листопада у Salone d'Onore музею Triennale. Серед виконавців — скрипаль Орест Смовж і контрабасист Назарій Стець (Україна) та флейтистка Лівія Швейцер (Італія — Фінляндія). Музичну програму у межах заходу продюсують Дарʼя Вдовіна, Катерина Полевʼяненко, Анастасія Стовбир, Орест Смовж, Дмитро Бабенко та Альберт Саприкін.
До кінопрограми Art and risk in between увійшли українські фільми: «Діксі Ленд» Романа Бондарчука, «Земля Івана» Андрія Лисецького та «Земля блакитна, ніби апельсин» Ірини Цілик. Це документальний триптих про мінливу українську реальність та творчих людей, які попри ризики, створюють музику, мистецтво та кіно. Покази відбудуться 13 вересня. Також планується обговорення стрічок з автор(к)ами. Програму втілює кінокураторка Ольга Бірзул у партнерстві з Міжнародним фестивалем документального кіно про права людини Docudays UA.
Також у межах Трієнале 27 вересня відбудеться вечір української літератури під кураторством Лідії Ліберман. У програмі — читання творів ХIX-XXI століття, зустріч з авторкою книги «Спитайте Мієчку» Євгенією Кузнєцовою, з італійськими перекладачами Джованні Боджі та Лоренцо Помпео, а також виконання пісень.
Паралельно діятиме і дитяча програма Rainbow after the storm — з концертами та інтерактивними подіями для дітей з Італії та України. Юним гостям Трієнале пропонують дізнатися, як за допомогою незвичайних прийомів гри на арфі малювати картини природи та імітувати звуки тварин. Діти зможуть дізнатися про європейську й українську сучасну фортепіанну музику, будуть вчитися реагувати та взаємодіяти з музикою через рухи, малювання та анімацію на піску. Дитяча програма триватиме протягом 12-13 листопада. Кураторка дитячих подій — Анастасія Стовбир, вона ж гратиме на фортепіано. Серед інших учасників — Валерія Тихонова (арфа), Світлана Тельбух (анімація піском), Лора Літковська (арт-освіта), Марія Пустовіт (тексти).
Участь митців у міжнародних подіях — це можливість показати різноманіття української культури та мистецтва
Від 24 лютого Україна займає перші шпальта світових медіа. Повномасштабна війна стала причиною такої прицільної уваги. Однак поряд із суто воєнним контекстом не менш важливе питання експорту української культури. Саме зараз це має стати одним із пріоритетних напрямків роботи для державних та неурядових інституцій, для наших митців і представників культури. Водночас важливо боротися з наслідками російської пропаганди, яка десятки років мала місце у тому числі на закордонних мистецьких подіях. Регулярна участь у таких заходах як Міланська Трієнале допоможе не лише розповідати правду про війну, а ще й показувати культурне надбання та різноманіття України.
«Тема цьогорічної Трієнале — Unknown Uknowns. Introduction to Mysteries — була обрана кілька років тому і сьогодні для нас набуває інакшого значення. Ми дійсно в сірій зоні «невідомого» для більшості європейців. Зараз особливо важливо розкривати, демонструвати, говорити, спільно діяти в культурі та мистецтві. Нам потрібно вкладати чималі зусилля та ресурси в просування українських наративів і нашої культури за кордоном. Працювати над цим варто як всередині країни, нарощуючи компетенції, так і будуючи нові партнерства назовні», — наголошує Галина Григоренко, заступниця міністра культури та інформаційної політики України.
Роман Григорів та Ілля Разумейко, композитори, режисери опери Chornobyldorf: «Цей твір був створений за два роки до масштабної війни росії проти України. І саме зараз опера набула радикальної актуальності. Чорнобильдорф — це вигадана історія про постапокаліптичне суспільство, про людей, які пережили катастрофи, про їхнє життя, вірування, ритуали, мистецтво. Ще торік ми мали доволі абстрактне уявлення про ймовірність ядерного вибуху. Тоді як сьогодні, в умовах окупації російськими військами Запорізької АЕС, страх перед ядерною загрозою цілком обґрунтований. Контекст твору змінився і для його творців, і для глядачів по всьому світу».
Микита Кадан, художник та автор проєкту A check point for the president of Planet Earth: « “Пам'ятник голові Земної кулі” — це твір українського мистецтва, переміщений у “сліпу пляму” того культурного досвіду, який був деактивований повномасштабною війною. Це — пам'ятник російському поетові-футуристу Вєліміру Хлєбнікову, відтворений за ескізом українського художника-конструктивіста Василя Єрмілова. Робота говорить про ту зміну історичної оптики, після якої універсалізм починає прочитуватись як імперіалізм. Російські ракети, які неодноразово поцілили Харків цієї весни, створили місце нерозрізнення в історії мистецтва».
Із повною програмою Triennale Milano можна ознайомитися тут.
За подіями також слідкуйте на сторінці у Facebook.
13.09.2022