5 серпня в Лондоні відбулася перша дегустація м’яса, цілковито вирощеного в лабораторії із стовбурових клітин корови. Відгуки були такими: «Могло бути м’якшим, більше посоленим і поперченим, але на смак як правдиве м’ясо», «недостатньо жирне і соковите, але загалом нічим не відрізняється від звичайного м’яса». Чи ж таким буде раціон нашого майбутнього?
Гамбургера з пробірки власноручно засмажив шеф-кухар одного з лондонських ресторанів Ричард МакГоун, а дегустували його Ганна Рютцер, вчений-біолог, та журналіст Джош Шонвальд, автор книги про їжу майбутнього.
М’ясний раціон, на думку прихильників теорії еволюції, є одним з факторів, що допоміг людині стати людиною. У древні часи полювання на крупних звірів вимагало співпраці між індивідами та сприяло налагодженню комунікації й розвитку мислення та мови. Навіть серед приматів частково м’ясоїдні шимпанзе стоять на вищому еволюційному щаблі, ніж цілковито рослиноїдні горили і орангутани. Крім того, поживні речовини, що містяться у м’ясі, були життєво важливі для розвитку мозку.
«Еволюція еволюцією, але ми вже давно не живемо в печерах, а наша господарка настільки розвинута, що можемо жити і розвиватися, не вбиваючи бідних звірят. Так що облишмо цю негуманну практику!», - заперечують еволюціоністам вегетаріанці. Тепер, здається, між цими двома поглядами можна досягти компромісу: будемо і надалі їсти м’ясо, але тварини від цього аніскільки не страждатимуть. А допоможуть нам в цьому дослідження біоінженера Марка Проста з Університету м. Маастрихт (Голландія), який займається вирощуванням м’яса «in vitro» (медичний термін: «у склі»).
Як розказує вчений, «Ми взяли фрагмент м’язової тканини корови, в якій містились стовбурові клітини. Одну з цих клітин ми розмножили до чотирьох мільярдів м’язових клітин, які, у свою чергу, об’єднали у 20 тис. білкових волокон. Усі вони – в гамбургері».
Демонстрація м'яса "in vitro".
Кінцевим продуктом став фарш з багатьох кусочків, розміром з рисову зернини. Маса «франкенстейка» (як його охрестили журналісти) – 141 грам. Одержана маса спершу мало нагадувала м’ясо – вона була сірою і зовсім без смаку, тож, перш ніж приготувати, до неї додали підсилювачі смаку та барвники. До речі, саме такою – сірою і несмачною – уявляли їжу майбутніх перенаселених мегаполісів письменники-фантасти. І схоже, що це майбутнє вже наступило.
З економічного погляду, штучне м’ясо може стати проривом, який дозволить вирішити продовольчу кризу. Вільних територій для вирощування скоту майже не залишилося. Щоб дати 15 грам м’яса, одне поголів’я худоби знищує майже 100 кг зелених насаджень. Проте чи безпечне штучне м’ясо? Одностайної відповіді на це питання немає. Паралель можна провести з ГМО: невідомо, скільки ще часу має пройти, щоб визначити, чи шкодить воно здоров'ю людини.
Втім, передчасно радіти харчовому прориву теж не варто. Ганна Рютцер та Джош Шонвальд в понеділок, 5 серпня з’їли, без сумніву, найдорожчу котлету в історії. Її вартість склала майже 300 тисяч доларів США. «Пройде не менше 15-20 років, поки технологія вирощування м’яса «in vitro» буде настільки здешевлена, що її можна буде запровадити у промисловий вжиток», - пояснює Марк Прост. Поки цього не сталося, спішімо, хто не є вегетаріанцем, насолодитися справжнім соковитим стейком,вирощеним «in vivo» (наживо).
07.08.2013