Die Welt: Початок кінця Володимира Путіна

 

Німецька «Die Welt» публікує на своїх шпальтах прогноз Крістофа Шлітца про політичне майбутнє Путіна. На його думку, стає все більше ознак того, що кінець його влади не так вже й далеко. Журналіст ставить три важливих запитання:

1) Що бyде з Пyтіним?

2) Чи потрібно ЄС, як цього вимагає Президент Зеленський, в порядку прискореної процедури приймати Україну своїм членом?

3) Які стратегічні наслідки матиме війна в Україні для ЄС?

 

 

Сьогодні шанси падіння Путіна в найближчі три роки значно більші, ніж імовірність того, що він розширить сферу впливу Росії і зміцнить свою владу. І ось чому. Сумніви росіян щодо війни проти «братнього» народу тільки зростатимуть. Їхнє щоденне життя внаслідок економічних санкцій буде поступово погіршуватися. Еліті й олігархам Росії буде що втрачати, число таких людей  буде зростати. Їхнє розкішне життя також буде погіршуватися. Наразі сумніви будуть зростати лише поступово і цей процес не почнеться негайно, але він поступово набиратиме силу. Путін все ще може завдяки своєму апарату насильства і послужливим ЗМІ згодовувати росіянам історії про «нацистів» в Україні, про непереможну російську армію і невразливість російської економіки до санкцій Заходу. Проте це не буде тривати надто довго.

 

Путін, звичайно, може ще мобілізувати «другий ешелон» живої сили, кинути в бій додаткові важкі озброєння, завоювати тимчасово якісь частини української території, але зрештою він буде втягнутий у «війну на виснаження», у дуже важке протистояння з партизанським рухом і з опором всієї країни з населенням в 44 мільйони жителів, які зовсім не почувають себе визволеними, а навпаки поневоленими, і останнє (не за значенням, а в порядку розгляду) – з тисячами й тисячами прибитих горем російських матерів.

 

Шлітц далі пише про те, що горді українці і українки, незважаючи на всі страждання, покажуть завдяки своєму спротиву росіянам приклад, який чинитиме на них велике враження. Він пише, що ситі європейці можуть лише пишатися існуванням такого духу свободи в Європі.

 

Але ж, але ж. Звідки така впевненість? Чому не може все піти зовсім іншим шляхом, коли Путін вийде в результаті трагедії національним героєм, який втілив у життя імперський сон? Справа в тому, що він запустив у дію історичний механізм, який через якийсь час він вже не зможе контролювати.

 

І хоча Президент Зеленський в останні кілька днів виступив до Заходу із вимогами, які було б важко втілити в життя, ЄС повинен негайно надати Україні статус кандидата і таким чином послати їй чіткий сигнал підтримки. І це був би не просто символічний акт, це надало б визвольній боротьбі українського народу, його моральному духові надзвичайно велику підтримку. В Україні європейська ідея закорінена зараз набагато більше, ніж у скорумпованій і проросійській Сербії – реальному кандидатові на членство у ЄС.

 

На питання про те, як ця війна впливає на Європу, Шлітц пише, що ЄС витримав тест на міцність, виявив наразі зразкову єдність і вперше дозволив постачання зброї з використанням фінансових ресурсів Європи. Проте стало очевидним, що Європа неймовірно залежить від безпекових гарантій Америки. Тему «стратегічної незалежності Європи» треба просто закрити як нежиттєздатну. Цей продукт правління президента Трампа, ця химера французької зовнішньої політики лише послаблюють трансатлантичний союз. Європа не може існувати без Америки: в цьому не може бути жодного сумніву.

 

 

09.03.2022