На думку автора статті в Die Welt Д.-Д. Бемера нинішня війна матиме вплив на весь світ і цілком можливо передбачити ймовірні сценарії розвитку подій. Цей конфлікт змушує політичних гравців вибирати своє конкретне місце у глобальному розкладі сил.
Захід усвідомив, що в цьому новому протистоянні не на життя, а на смерть між демократією і авторитаризмом після очікуваної втрати позицій Росії на його головного суперника перетворюється Китай. Військові засоби впливу будуть ставати усе важливішими на світовому рівні.
Сьогодні у колективного Заходу набагато більше партнерів, пов’язаних між собою різними військовими союзами та іншими організаціями. Але все це може змінитися, адже Китай, який дотепер просував свої інтереси у світі переважно економічними методами, все більше вдається до мілітаризації своєї зовнішньої політики.
На думку автора Європа повинна якнайтісніше співпрацювати зі Сполученими Штатами на політичному і особливо на військовому напрямках. Щоб уникнути багатолітньої проблеми чвар і непорозумінь, ЄС слід розробити спільну зовнішню політику. Це б у свою чергу дозволило уникнути ситуації, коли ЄС опиниться безпорадною у протистоянні між США і Китаєм.
У Європи є вибір: або стати глобальним гравцем, або просто клаптиковим союзом васальних держав. Якщо кількість локальних конфліктів буде зростати, то Європу це зачепить в першу чергу, адже і Близький Схід, і Африка, і Росія — її сусіди.
Автор підкреслює суттєву відмінність сучасного протистояння в порівнянні з Холодною війною, коли світ був більш-менш чітко розділений на два блоки, один із яких мав значну економічну перевагу. Сьогодні США і Китай є глобальними конкурентами, проте вони тісно пов’язані економічними інтересами і це може дуже допомогти мирові на планеті, який є значно прибутковіший, ніж війна.
Для Африки наслідки глобального конфлікту можуть стати дуже і дуже важкими. Різко зросте ціна на електроенергію, транспорт і продукти харчування. Конкуренція у військовій сфері між блоками продовжиться, адже Китай будує військові бази у Бурунді, Джибуті і має намір почати будівництво такої бази в Екваторіальній Ґвінеї.
Для Америки надзвичайно важливу роль відіграватимуть результати президентських виборів у США в 2024-му р. Сьогодні у США існує консенсус щодо боротьби з авторитарними режимами. Зростатиме і протистояння з Китаєм, і співпраця з Європою.
Для Китаю, який займає дуже двозначну позицію щодо війні Росії в Україні, автор передбачає зміцнення його союзу з Росією, в якому він все більше відіграватиме роль головного партнера. Китай усе активніше шукатиме можливостей підкріпити свої претензії на роль наддержави військовими методами.
Для Європи автор бачить чотири мегазавдання: прийняти біженців, впоратися з різким зростанням цін, знайти нові джерела енергії і почати їх ефективно використовувати.
Для Близького Сходу в найближчій перспективі автор прогнозує великі прибутки у зав’язку з бойкотом імпорту російських нафти і газу. Проте якщо майбутня нова поляризація світу принесе із собою хаос, то проблеми, пов’язані наприклад з намаганнями Ірану створити атомну бомбу чи конфліктом у Лівії, викличуть у цьому реґіоні справжній шторм.
Для Росії не передбачається нічого доброго. Якщо конфлікт буде продовжуватися, то вона перетвориться у велетенську Пн. Корею. Для активної ролі на міжнародній арені Росії все більше буде бракувати грошей і її залежність від Китаю лише зростатиме. Протестний потенціал народу Росії дуже низький. Але це може змінитися, коли почнуться проблеми з постачанням товарів і продуктів харчування.
07.03.2022