Хибні поголоси кружать по краю, що при виборах до ради державної не можна вибирати тих самих людей виборцями в обох куріях т. є. четвертій і пятій. На основі закона можемо заявити, що се єсть неправдою і що в обох куріях можуть бути ті самі люде виборцями.
Загальні збори членів Наук. товариства им. Шевченка відбудуть ся вже ві второк 2 н. ст. лютого о годинї 9½ рано в сали "Рускої Бесїди".
Запрошеня нa вечер з танцями львівского pyского "Сокола", котрий відбуде ся 7-ого н. ст. лютого с. р. в великій сали "Народного Дому", вже розіслані. Комітет вечерковий урядує що дня від години 6 до 8 вечером в хатї "Сокола" [Подвалє ч. 7.], де можна дістати запрошеня, сли би хто доси не одержав. Вхід на салю від особи 3 корони, семейний білєт [4 особи] 10 корон. Надїємо ся, що вечер сей згромадить на сали Народного Дому не лише Р.Т. місцевих гостей, але і Русинів з провінції, бажаючих щиро добра і розвою нашому Сокільству. Паням обіцюємо як найлїпшу забаву, покликуючись на наші вечерки з минувших лїт як і на вечерок руского "Сокола", що недавно відбув ся в Стрию, де веселий настрій забави і добрий гумор Соколів порушував маси розбавлених гостей. Тож дo побаченя в день вечерка при милій забаві на сали Народного Дому! — За комітет вечерковий В. Крижановскій голова. Я.В. Рудницкій заступник.
Іоан Шимонович, крилошанин вірменьскої капітули, помер нинї рано по короткій недузї в 55. роцї житя. Був се чоловік великої святости житя і єго многі уважали будучим архіепископом вірменьским. Пoхорон відбуде ся в понедїлок рано.
Нечувана марнотратність. Дня 27 с. м. спродано в львівскім судї краєвім на публичній ліцитації добра Крехів в жовківскім повітї, що обнимають 9 фільварків з 3000 морґів землї. Варті що-найменше 300.000 зр., але оцїнені таксаторами на 150.000 зр. — они дістали ся львівскому адвокатови Райсови зa 240.000 зр. Звиж 100.000 довгу спало з гіпотеки, а властитель Крехова п. Мицевскій вийде тепер имовірно з лона центрального комітету соймового кандидатом V-ої курії.
Загадочна смерть. Дня 20 с. м. знайшли в лїсї в Боратинї трупа Теодора Возьного, господаря з боратиньского присїлка Салазки. Голова єго була розбита і окровавлена. Підозрівають, що Возьний упав жертвою убійства. Громадскій уряд звістив о пригодї староство в Бродах руским письмом, а староство звернуло за приміткою, що "рускої комісії нема". Покійний осиротив жену і четверо дїтей.
Boвки напали сими днями в винницкім лїсї під Львовом на двох студентів львівскої учительскої семинарії, коли вертали вечером з Винник. Вовків було имовірно три, але лиш оден з них був на стілько відважний, що сунув ся до людей. Одного з молодих подорожників обхопив величезний страх, другій, що не стратив притомности, пригадав собі, що вовки боять ся світла і палив сїрник за cїpникoм аж нaдїxaв якійсь віз і забрав обох напастованих педаґоґів та завіз щасливо до Львова.
Дѣло
30.01.1897