◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

 

 

Руске Касино в Дрогобичи устроює в мясницї три вовняні вечерки з танцями, а то: 2-ого і 25-ого н. ст. лютого в своїх комнатах, а 16-ого лютого в сали ґімнастичній на дохід Рускої Бурси.

 

З руху виборчого. З курії сїльскої округа Бучач–Чортків кандидує ксьондз Ст. Громницкій пробощ Бучача. [Dziennik Pol. вже говорить, що вибір єгo "zapewniony".] — В пятій курії округа Станиславів і т. д. кандидує професор ґімназії Франц. Ґутовскій з Бучача [син міщанина з Снятина], а соціялісти ставлять кандидатуру Юліяна Обірека, зецера зі Львова.

 

Отворенє руху зелїзницї галицко-тернопільскої на шляху між Тернополем а Підвисоким відбуло ся вчера дня 25 с. м. Шлях, відданий до ужитку, має 82 км. довгости і перетинає повіт бережаньскій і тернопільскій, а именно громади: Підвисоке, Демню, Гутиско, Мечищів, Рибники, Саранчуки, Потутори, Жолнівку, Литятин, Криве, Козову, Викторівку і Слободу в бережаньскім повітї, а в тернопільскім Денисів, Купчинцї, Ходачків великій, Серединки і Острів. Стації на сїм шляху уладжені отсі: Підвисоке, відки піде галузь до Ходорова з дальшим нaмipeним продовженєм до Стрия; дальше перестанок Награбє (?), стації Мечищів, Потутори, відки має піти галузь наміреного шляху, що поведе через Бережани до Золочева на північ, а до Підгаєць на полудне. Дальше идуть стації: Криве, Козов, Викторівка–Слобода, Денисів–Купчинцї, Ходачків великій, Буцнїв (пристанок для руху особового і товарового), і Острів (пристанок особовий). Кінчить ся той шлях стацією Острів-Березовиця; она належить вже до свіжо отвореної части всхідно-галицких зелїзниць льокальних і лучить ся відти зі стацією в Тернополи шляхом, 8.8 км. довгим. Стації Потутори і Підвисоке поки-що не віддані ще до ужитку, бо бережаньскій видїл повітовий не покінчив ще до них доїздів. Річ певна, що шлях галицко-тернопільскої зелїзницї, перерізуючій найурожайнїйші сторони краю, віддасть великі услуги, особливо коли незадовго будуть покінчені і отверті шляхи по части розпочаті вже, по части намірені: З Підвисокого через Ходорів до Стрия, з Потуторів через Бережани до Золочева і з Потуторів до Підгаєць.

 

Огнї. З мести підпалив дня 16 с. м. о півночи в Тухли, ярославского повіту, селянин Василь Шрам будинки господарскі Параньки Шрамової, своєї братової, і одну стодолу Ивана Совяка зі збіжем і сїном. Шкода виносить до 2.000 зр., а була обезпечена лиш на 360 зр. Палїй Василь Шрам був уже раз караний за підпал 7-лїтного вязницею, а тепер допустив ся того злочину за те, що Паранька, вдова по єго братї, дала єму лише кусник мяса, а він просив солонини.

 

Еміґраційного аґента увязнили 19-ого с. м. в Лужанах в особі 24-лїтного лїсового практиканта Нестора Березана. Він намовив 60 родин з Лужан і кількасот селян з околицї вивандрувати за море. На кілька годин перед арештованєм Березана прийшло 60 мужиків з Лужан, Ревної і околицї до краєвого правительства в Чернівцях з просьбою о дозвіл їхати до Канади. В правительстві витолкували им справу і відмовили дозволу.

 

Дрібні вісти. З причини кількох випадків скаженини серед псів у Львові маґістрат зарядив наново примус каганцевий. — В Шамокинї в північній Америцї погиб 57-лїтний Василь Хомяк родом з Вафки в Галичинї; коли на саме Різдво в ночи ишов до свого брата, зелїзничій поїзд забив єго.

 

Дѣло

26.01.1897

До теми