Нині зранку у віці 75 років відійшов у засвіти відомий заньківчанин, художній керівник та режисер-постановник мистецького творчого об’єднання “Ретро шлягер”.
Про це повідомила донька актора, додавши, що про чин похорону буде повідомлено пізніше.
Євген Федорченко мав інфаркт, кілька років тому переніс інсульт.
Євген Іванович Федорченко народився 21 червня 1946 року в Нижанковичах біля Старого Самбора. Після закінчення школи відразу вступив в Самбірське культурно-освітнє училище на диригентський факультет (курс Богдана Івановича Торби) і закінчив його 1967 року. 1971 року закінчив Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого на курсі заслуженого діяча мистецтв України Володимира Павловича Небери.В Львівському національному академічному драматичному театру імені Марії Заньковецької (а також в кіно) зіграв близько ста ролей.
В 1992 році отримав звання заслуженого артиста України (за значний особистий внесок у розвиток українського мистецтва, високу професійну майстерність), в 2006 році – звання народного артиста України, в 2007 — звання «Майстер сцени». Був лауреатом Державної премії імені Олександра Довженка та Одеської премії гумористів (2006).
Фільмографія:
"А людина грає на трубі" (1970), "Розколене небо" (1979), "Від Буга до Вісли" (1980), "Мускал" (роль Штефана, 1990), "Карпатське золото" (1991), "...Час збирати каміння" (роль священника, 1993-96), "Ісус, син Бога живого" (роль спокусника, 1995), "Таємниця Маєстро" (роль Олексія Розумовського, 2006), "Анна Герман" (2012)
Театральні роботи:
«Правда» О.Корнійчука (Василь Сидоров), «Під золотим орлом» Я.Галана (Макаров), «Комуніст» Є.Габриловича (Чурбанов), «По щучому велінню» М.Кропивницького (Хома), «Декамерон» Д.Боккаччо (лицар, священник), «Я дочка твоя, вітчизно» В. Кошута (генерал де Руссо), «Як ледар щастя шукав» (Гриць), «Санітарний день» В. Коломійця (Федоренко), «Пригоди бравого вояка Швейка» Я.Гашека (унтер-наглядач), «Лісова пісня» Л.Українки (Той, що греблі рве), «Котигорошко» М.Кропивницького (Крутивус), «Люди, яких я бачив» С.Смирнова (Гулай), «Олекса Добвуш» В.Босовича (Дорко), «Кремлівські куранти» М.Погодіна (Дзержинський), «Проводимо експеримент» В.Черних (Журавльов), «Ой, не ходи, Грицю» М.Старицького (Хома), «Данило Галицький» В.Босовича (Василько), «Так переможемо» В.Погодіна (Орлов), «Сьомий подвиг Геракла» М.Рощина (Тезей), «Гайдамаки» Т.Шевченка (полковник, конфедерат), «В сім’ї вольній, новій» (читець), «Діти Арбату» А.Рбакова (Енкаведист), «Розслідування» Ю.Щербаня (Томаз), «Спокуса Хоми Брута» В.Врублевської (Данило), «Привітай же мене, моя Україно» (читець), «Маруся Чурай» Л.Костенко (Канканчик), «Дами і гусари» О.Фредра (Рембо), «Ой радуйся, земле» (козак), «Згадайте, братія моя» (співак), «Народний Малахій» М.Куліша (гість), «Чорна Пантера» В.Винниченка (Янсон), «Павло Полуботок» К.Буревія (Прокопович), «Наталка Полтавка» І.Котляревського (Возний), «Мотря» Б.Лепкого (Данило Апостол), «Не вбивай» Б.Лепкого (Апостол), «Макбет» В.Шекспіра (Росе), «Батурин» Б.Лепкого (Данило Апостол), «Василь Свистун» В.Герасимчука (Охрім), «Гріх і покаяння» Чаплинський), «Ромео і Джульєтта» (Монтеккі), «Ісус, Син Бога Живого» (Спокусник), «Хазяїн» (Феноген), «Шаріка» (Ференц Деркач), «А дощ все йде» (Кондоса), «Кнок» (Бернар), «Гамлет» (Привид), «Гуцулка Ксеня» (Синиця), «Се Ля Ві» (Борис), «Коханий нелюб» (граф), «Талан» (Котенко), «Ханума» (Акоп), «Тріумфальна жінка» (п. Богдан), «Два кольори» (батько), «Андрей» (граф Шептицький), «У.Б.Н.» (друг), «Доки сонце зійде» (Воронов), «Неаполь (місто попелюшок»), «Державна зрада» (граф Орлов), «Оргія» (прокурантер), «Запрошення в замок» (Доменвіль), «Хитра удовичка» (Панталоне), «Візит літньої пані» (Пасибор), «Сава Чалий» (Потоцький).