Письма з Відня.

[Парляментарна сесія. — Правительство і сторонництва. — Реґуляція платнї урядників і конґруї. — З комісії буджетової.]

 

Комісія буджетова залагодила нинї (23. падолиста) останні части буджету і відбуде имовірно ще лише одно засїданє за-для декотрих дрібнїйших справ. Дебата буджетова в повній палатї може отже зачати ся навіть з кінцем сего тиждня. В такім случаю було би на ту дебату 18 до 19 днї часу перед латиньским Різдвом, і буджет міг би бути ухвалений вже й до тої пори а найдальше до Нового року. Ґр. Бадені з різних причин дуже побивав ся за такою полагодою; він неустанно натискав на декотрих референтів і инших членів комісії буджетової, щоби скорше порали ся і не проволїкали засїдань комісійних своїми бесїдами, тай приходив в остатних часах що дня на засїданя комісії, не щоби брати участь дебатах, але щоби на боцї обробляти послів.

 

Се єму удало ся, і так само, як здає ся, удасть ся скоре перефорсованє буджету в повній палатї. Межи сторонництвами парляментарними нема тепер елєментів склонних не то до обструкції але хоч би до завзятої опозиції. Отже не тілько цїлий буджет але і фонд диспозиційний буде принятий значною більшостію голосів. Против того фонду голосувати будуть тілько Чехи, нїмецкі націонали, антісеміти, сецесіоністи з нїмецкої лївицї і декотрі посли дикі. Однакож на острі промови не заносить ся, бо майже всї сторонництва займають вижидаюче становище супротив правительства. Ґр. Бадені зі всїми переговорює і всїм робить якісь надїї, а кождий виображає себі, що именно супротив него тілько міністер-презідент був щирий. Як довго така тактика може удавати ся, се инша річ.

 

Ще перед розправою буджетовою залагоджена буде справа реґуляції платнї урядників. Як звістно, комісія буджетова рішила значною більшостію голосів, що нові платнї мають побирати ся від 1-ого липня 1897 р., а потрібні видатки за той піврік покрити ся мають надвишками касовими. Правительство противить ся сему речинцеви та й сему способови покритя і стоїть при своїм первістнім намірі, щоби реґуляція війшла в житє, аж коли буде ухвалене підвисшенє податків консумційних від горівки і пива, котре звязане єсть з угодою угорскою. Правительство ще й тепер натискає на сторонництва парляментарні, щоби на єго проєкт згодили ся. Здає ся, що так і стане ся, але тогди не тілько що реґуляція платнї наступить имовірно о рік або й півтора року пізнїйше, але може бути навіть цїлком заквестіонована, коли-б теперішне міністерство до того часу уступило. — Що до реґуляції конґруї то не заносить ся на скоре залагодженє єї, а коли-б сесія ради державної закінчила ся ще перед новим роком, то хиба вже новий парлямент буде єї ухвалювати.

 

З нарад комісії буджетової подам на доповненє короткій зміст двох промов посла Романчука, бо віденьскі дневники подали их уривочно, майже кождий иншу частину, так що треба би хиба всї збирати разом, щоби мати цїлість. При буджетї міністерства рільництва а позиції "лїси камеральні і домени" вказав посол найперше на те, що галицкі селяне жалують ся часто на поступованє декотрих зарядів камеральних. Н. пр. недавно дістав бесїдник письмо з жалобою, що хлопи їдуть по кілька миль, щоби купити на топливо відпадки, галузє і т. и., але не можуть дістати, бо заряд продав се жидови, від котрого треба потім нераз за пять і шість разів більшу цїну відкуповувати. А вже-ж заряди повинні радше бідним хлопам догоджувати, як жидівским спекулянтам. Що-до камеральних лїсничих, то правительство вправдї підвисшило найнизшу платню з 400 зр. на 450 зр., але дальші платнї, для старших лїсничих, лишились такі самі. А є між ними люде, що покінчили 5 або 6 кляс ґімназіяльних тай зложили висшій испит державний. Для таких, именно коли при тім сповняють пильно свою службу, належало би, як они самі домагають ся, утворити певне число посад в XI. ранзї. — Міністер відповів на се, що якогось певного числа посад утворювати годї, хотя виїмково будуть могли і поодинокі лїсничі зістати урядниками; але правительство постарає ся о дальше підвисшенє платнї для старших людей. Впрочім, додав, не єсть пожадано, щоби ученики з висшими студіями пускали ся на те поле, тут треба більше людей охочих і замилуваних як учених.

 

При буджетї міністерства зелїзниць пoc. Романчук порушив отсі справи: 1) мале число ваґонів, бо н. пр. дирекція домен і лїсів у Львові не може навіть досить дров спровадити з камеральних лїсів через недостачу ваґонів; 2) становиско урядників при ц. к. зелїзницях державних, котрих належало би признати урядниками державними, бо такими они тепер після ореченя трибуналу державного не суть, через що н. пр. не можуть користати з §. 10. нового закона о приналежности; 3) тяжку і недогідну маніпуляцію з удїленєм знижених карт їзди для урядників пенсіонованих, котру можна би упростити; 4) признанє зниженої цїни їзди парохам, котрі-ж повнять і функції урядів державних, н. пр. веденєм метрик і т. д.; 5) справу руского язика именно в окрузї львівскої дирекції руху, де навіть на декотрих ново поставлених або перебудованих двірцях нема руских написів, кондуктори на руску промову відповідають консеквентно по польски і т. д. — Міністер відповів, що вже в послїдуючім роцї недостачи ваґонів буде в-части зараджено, та що правительство старає ся і буде старати ся, щоби права кождої народности були шановані. Зниженю цїни їзди для духовеньства противили ся деякі посли, указуючи, що й тепер тих знижень є за багато.

 

Дѣло

25.11.1896

До теми