Ви…Ви…Х. Specwypusk Профспілкового Вісника

Мінімалізм у виборі засобів, драматургія станів, інтонаційна єдність, максимальна увага до смислових нюансів, тембральні знахідки вказують на ознаки раціональної гілки тембрального симфонізму в новому оркестровому творі Івана Остаповича.

Вистава-подорож, поставлена Ігорем Білицем  за п’єсою Людмили Тимошенко, була спеціально створена на замовлення театру з нагоди 170-річчя з дня народження його патронеси. Прем’єра відбудеться 4 та 5 липня.

Нестримно вірити в краще ми вже навчилися, тепер вчимося непохитно готуватися до гіршого. Огляд подій тижня в Україні.

У графічних аркушах, виконаних чорним маркером, поєднано шкіцеву репортажність щоденника війни із художнім баченням, що залишає глядачу прстір для рефлексій. Це візуальна медитація, пошук рівноваги й надії на Перемогу.

Яким було дитинство Емми Андієвської, які обставини на початках формували її як особистість? Як у тих ледь контурно вловлюваних часах закладалися риси її упевнено-переможного характеру — творчобійцівського, свободожадібного, безкомпромісного?

Калинець, тепер уже Калинці – йдуть. Не від нас – до нас. Щоб ми вистояли. Щоб над нами було синє, як та квіточка, не задимлене війною небо, наше небо.

Виставка Jam Factory Art Center звертається до пережиття травматичного досвіду війни, однак не на рівні емоційного залучення, а виштовхуючи глядача поза межі стереотипного сприйняття у простір критичного та раціонального осмислення.

 ...лише чутливий місяць час від часу бентежився, червоніючи на краєчку неба, підглядаючи за небажаною досі ніжністю, ховав своє світло за нічними сторожами серця