Рускій народний театр дасть в Городенцї ще тілько три представленя, а именно: в суботу 7-ого с. м. оперету "Барон" циганьскій", в недїлю 8-го драму після Крашевского "Хата за селом", а ві второк 10-ого на пращанє мельодраму "Галька". — В середу 11-ого с. м. театр переїде до Снятина і там представить: в четвер 12-ого народну оперету "Запорожець за Дунаєм" і "Вечерницї", в суботу 14-ого оперету "Пташник з Тиролю" а в недїлю 15-ого драму Ив. Франка "Украдене щастє".
Другі сходини товарискі з танцями в льокали Рускої Бесїди у Львові відбудуть ся сеї суботи, дня 7 н. ст. падолиста, — і о тім видїл Рускої Бесїди повідомляє своїх членів, як також членів товариств: Львівского Бояна, Клюбу Русинок і Академічної Громади. Початок сходин о год. 7½ вечером; для панів стрій вечерковий.
Перша машина зелїзнича на шляху льокальної зелїзницї з Тернополя до Копичинець переїхала дня 3 с. м. з Тернополя до Теребовлї. Тою машиною пареїздив управитель будови того шляху инспектор Косиньскій в товаристві тернопільского старости Завадского та инжінєрів ведучих будову. Через стацію Острів Березовиця, Прошова, Микулинцї, Струсів, де товпи місцевого населеня і робітників витала першу зелїзничу машину в тій околици, приїхали до Теребовлї. Там дожидала приїзду першого поїзду численно зібрана публика разом з войсковою музикою баталіону стрілцїв. Шлях майже вже викінчений, так що та перша проба їзди могла відбувата ся зі скоростію майже 30 клм. на годину. Від 4 с. м. почато вже розвозити поїздами урядників і зелїзничу службу, а найдальше за 15 днїв наступить торжественне отворенє цїлого шляху до Копичинець. На се торжество надїють ся приїзду міністра зелїзниць, котрий на запросини надзираючої ради тої зелїзницї обіцяв той шлях лично отворити. Будова шляху з Тернополя до Галича має бути також уже з кінцем сего місяця скінчена.
За гриби. В повітї жовківскім є село Деревня власність ґр. Старжиньского, посла соймового. В селї тім є богато лїсів п. ґрафа, а селяне що року за оплатою установленої такси идуть в лїтї там по гриби. Коли би хто пійшов без оплати тої такси, то того уважають за лїсового шкідника і він, кромі "дисципліни домашної", котра залежить від гумору п. лїсничого, підпадає ще процедурі адміністраційно-судовій. Отже — як подав Kurjer Lwowski — дня 3 жовтня с. р. зїхав до Деревнї практикант староства жовківского п. Строньскій, щоби розслїдити спразу таких лїсових шкідників. Єму представив заряд ґрафских дібр 23 шкідників раз тілько придибаних в лїсї на грибах. П. Строньскій узнав всїх винними, а позаяк нїхто з них не став до розправи, бо нїхто не знав, чи і чого п. практикант приїхав, то і всїх засуджено на заплату відшкодованя, зворот коштів комісійних і на "відповідну" гривну. Цїлу шкоду заподїяну п. ґрафови кождим з обжалованих оцїнив репрезентант справедливости старостиньскої на 7 крейцарів отже разом всїх на 1 зр. 62 кр. Кошти комісійні для кождого з них виносять 50 кр., то значить, що за заочне і сумаричне засудженє тих 23 виновників староство жовківске стягне 11 зр. 50 кр. Але pardon! вирок той зовсїм не був сумаричний, а свідчить о тім вимір кар. А виглядає він ось-як: 11 обжалованих засуджено кождого на 24 годин арешту, двох на 4 днї, одного на 2 днї, одного на 20 годин, чотирох на 5 зр., одного на 10 зр. а двох по 20 зр., хоч шкоду зробили всї однакову. Позаяк о тих вироках нїхто з обжалованих нїчого не знав, то і нїхто не внїс до трех днїв рекурсу. Очевидно, що хтось лиш чекав на те, бо вже 8-ого жовтня видало ц. к. староство жовківске до ч. 23.560 відозву до зверхности громадскої в Деревни з приказом, щоби она під власною одвічальностію до трех днїв стягнула від засуджених відшкодованє і кошти комісійні, а до 14 днїв грошеві кари. І так за гриби ґрафа Старжиньского вартости 1 зр. 62 кр. відсидять селяне 524 годин арешту і заплатять 95 зр. 50 кр. кари. Коментар тут чей-же злишний!
Перед судом присяглих у Львови зачала ся вчера карна розправа против Семена Чопа, вийта з Волицї Комарової в повітї сокальскім, обжалуваного о спроневіренє грошей податкових та громадских, і против Корнила Островского бувшого писаря в Воли Комаровій, а тепер діюрніста в Вишнівчику, о співучасть в тій провинї. Акт обжалуваня так представляє справу: На весну 1895 р. люстратор повітової ради сокальскої Ст. Ґорґолевскій переводив в Воли Комаровій ревізію каси громадскої і відкрив в нїй малі "недокладности", именно пересвідчив ся, що в грудни 1893 р. Чіп зібрав від громадян 2759 зр. за податки, з в урядї податковім в Сокали вложив лише 2359 зр., а 400 зр. взяв собі за фатиґу. В книгах закрив він ті гроші в той спосіб, що в виказї зложених податків опустив кілька позицій; в тім мав єму помагати писар Островскій. Крім того Чіп присвоїв собі також инші квоти з громадских фондів, фальшуюси цифри вписувані до касової книги. Чіп боронить ся тим, що він не вміє анї читати анї писати, а всю вину звалює на Островского. Знов же Островскій твердить, що Чіп уміє читати і писати, та й заперечує, мов-би то він [писар] спроневірив податкові гроші, а можливість поминеня кількох позицій податкових у виказї пояснює тим, що він виказ той робив після вказівок Чопа. До розправи візванo пятнацять свідків, а вирок западе нинї.
Дрібні вісти. Дипльом лїкарів ветеринарійних дістали пп. Антін Легин з Перегиньска, Франц Ковальскій з Станиславова, Адам Плачек з Неполомиць і Ф. Вайґер з Тернополя. — Вчера було легке трясенє землї в Празї. — В Тухольцї [стрийского повіту] бавили ся дїти в камінних ломах і підкопали один великій камінь; камінь вирвав ся з землї і падаючи убив на місци двоє дїтей. — В Залїщиках удушив ся ґазами в пивници міщанина Ив. Янковского, котра не мала нїякого продуву, робітник Василь Порадовскій, що зсував бараболї до тої пивницї. — В Підгайцях виходив від різника Зємби пізним вечером міскій поліціянт Иван Дубієвскій, в сїнях наткнув ся на отверті двері до пивницї і упавши головою на камінні сходи убив ся на місци.
Дѣло
06.11.1896