◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Доповняючій вибір одного посла з міста Львова розписаний на 9-ого с. м. [в понедїлок].

Директором ц. к. школи ветеринарії у Львові именований д-р Іосиф Шпільман, досегочасний провізоричний управитель тої школи. — Ся школа числить сего року студентів: на І. роцї 34, на ІІ-ім 28, на ІІІ-ім 22, разом 84; межи тими є 5 Хорватів, 6 Чехів, 2 Болгаре і 1 Нїмець. — З днем 1 жовтня 1897 р. школа ветеринарії має бути зреформована після проєкту д-ра Шпільмана головно в двох напрямах: 1) при записї будуть жадати свідоцтво зрілости з ґімназії або школи реальної, через що школа ветеринарійна зрівналась би з школами висшими, а 2) час студій продовжать з трех на чотири роки, в наслїдок того розширить ся і плян студій та й уже в буджет державний на рік 1897-ий вставлено 1.500 зр. на нові сили учительскі.

Еміґраційний опир. Польскі паньско-шляхотскі ґазети журять ся і клопочуть cя як би то зарадити хлопскій бідї, що тисячі родин вигнала вже до Америки, ба ще більше готова их вигнати. Вираз тій журбі дала перед кількома днями Gazeta narodowa в статьї п. заг. "Upiór emigracyjny", а в остатнім числї она помістила викликані тою статією гадки кс. д-ра Яна Цемнєвского. Гадки образованого чоловіка по прочитаню якої небудь статьї повинні вистати за саму статью; они повинні звернути увагу кождого, хоч би й менше образованого, на те, що в нїй найважнїйше, що хибне, а що добра, що належало би поправити, а що ще додати. В тім пересвідченю лишаємо статью на боцї, а слухаємо кс. д-ра Цємнєвского. І чуємо не новину, що еміґраційний рух у нас не притих, що він з весною знов може сильно розвинутись. І довідуємось, так само як від д-ра Олеськова, що кс. д-р Цємнєвскій вже тепер дістає зі всїх сторін листи з питанями про Америку і дорогу до неї. І що радить на ті клопоти добрий знавець Америки, вчений кс. Цємнєвскій? Радить мабуть лиш те, що сам робить — поучати несвідомих про правдивий стан річей на підставі єго-ж брошури "Położenie kościoła katolickiego w Stanach Zjednoczonych północnej Ameryki i zamieszkałych tam Polaków". Тим лише способом отворить ся всїм очи на грозячі еміґрантам небезпеченьства... винародовленє і акатолізація. Але-ж ксєнже докторе! ми не перечимо, що на випаданє волося добре мити голову в копитнику. Можливо, що і ваша рецепта добра для Познаньщини, де, як самі хвалите ся, буквально передрукували єї. Она і для ваших братів в Галичинї в деяких разах була помічна, особливо, коли н. пр. рускі селяне з Поділя кинули ся перед кількома роками до еміґрації в Россію. Страх, якій крик они підняли були тогдї против омосковщеня і схизми, хоч латинщенє і винародовлюванє тих самих селян з польскої сторони є таким самим винародовленєм. Та мимо всїх "добрих і лихих" прикмет рецепти кс. д-ра Цємнєвского — она для Галичини показала ся недостаточною вже хоч-би з огляду на тих руских селян, що замість в Россію вандрують до Америки. Наші лїкарі знають добре, де болить та им страшно записати відповідний лїк. Чому? легко догадатись. Та на біду, знають свої болячки і селяне — і як довго им не блисне бодай надїя на полїпшенє их економічного і політичного житя дома, они вандрувати-муть на край світа з нараженєм не лиш народности і віри, але і власного житя. А на жаль — за довго приходить ся им чекати на промінь надїї; єго опікуни дальша лїчать і без того здорові части народного орґанізму розкидуванєм брошур a la "Położenie kościoła katolickiego w Stanach Zjednoczonych" і oсновуванєм відповідних союзів — убивають еміґраційного опира осиковим колом.

Дрібні вісти. Цїсар удїлив погорільцям Нараєва [пов. бережаньского] 500 зр. запомоги. — Директор руху зелїзниць державних п. Альфред Дейма переходить з днем 31 грудня с. р. на емеритуру; єго посаду має заняти п. Вербицькій директор зелїзниць з Станиславова. — Будова зелїзницї Тернопіль-Галич має бути скінчена з кінцем сего місяця. — Вчера в полудне відбуло ся торжественне замкненє вистави в Будапештї.— В Россії видано розказ, щоби в зимі всї війска відбували зимові маневри з обовязковим нічлїгом в поли, вправляли ся в стріляню і відбували марші особливо підчас ожеледи.

Дѣло