◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Міщане в Жидачеві скликали на день 25-ого с. м. віче громадске. Ц. к. староство жидачівске сим разом не заборонило віча, ба навіть посвідченє зголошеня того віча вистилізувало по руски і рускими буквами. — Се мабуть наслїдок того, що ц. к. намістництво, касуючи самовільну заборону народного віча в Жидачеві, поучило пана старосту, що таки годї ц. к. староству вже так зовсїм не уважати на основні закони конституційні...

З виборів до рад повітових. В скалатскім повітї, як відомо, вибрано з сїльскої курії 12 селян. Отже нам доносять, що в лістї ради повітової, котра перепала, знаходили ся три ґрафи, оба декани скалатскі [рускій і латиньскій] та й сїм селян. — До ради повітової в Раві рускій з курії міскої вибрані: пробощ з Рави кс. Чайковскій, пробощ з Угнова кс. Дверницкій, нотаріяльний кандидат Ґурка Скорупскій і жид Мерц — отже чотири Поляки і один жид, хотяй вибирало сїм майже часто руских міст і місточок. З руских священиків були виборцями три, а именно оо. парохи з Рави, Маґерова і Угнова, але о. парох з Угнова не явив ся. На польску лісту голосували pycкі виборцї з Немирова, Потелича і деякі з Угнова. — До грибівскої повітової ради не вибрано з сїльскої курії анї одного руского кандидата, навіть популярного там о. Качмарика, хоч Русини тримали з польским сторонництвом людовим, котре побідило. "Людовцї", скріпивши ся там при помочи Русинів на силах, так им віддячили ся. — Вибори до горлицкої ради повітової випали в курії сїльскій сим разом гірше нїж давнїйше; перше було в радї сїм членів, і то добрих, а тепер вийшло лише пять, а з тих кромі о. Копистяньского з Регетова і Гладика з Кункової прочі три підручники старости Ґубатти. Перед виборами приїхав до Горлиць п. Ґорайскій, приятель ґp. Баденього, і помирив станьчиків з людовцями, а тогдї Ґубатта сказав Русинам, що без Русинів обійде ся і казав вибирати тих кого хотїв. Коли-ж часть виборцїв почала на картках, розданих перед виборами, вичеркувати людей неприхильних народови, кинули ся посїпаки дерти такі картки і 46 подерли в сали староства.

З Наукового товариства им. Шевченка. В середу 28 с. м. о годинї 7 відбуде ся засїданє исторично-фільософічної секції. На порядку дневнім: 1) реферат М. Грушевского "Два документи про внутрішний устрій вел. княжества Литовского XVI в.; 2) реферат О. Терлецкого: "Участь Козаків в походї московскім на Білу Русь в рр. 1654–5".

На вибори до Угорщини — не вибирати послів, але усмиряти виборцїв — виїхало вчерашними поїздами зелїзничими з Галичини в наслїдок наглого розпорядженя воєнного міністерства значне число війска. 3і Львова поїхало 400 вояків з 15 і 80 п. п., з Станиславова рівно-ж 400 вояків з 95 і 58 п. п., в Коломиї до 600 вояків, з Перемишля два баталіони; виїхав віддїл війска і з Чернівцїв. Тай з инших провінцій австрійских вислано туда віддїли войска, именно з ґарнізонів: градецкого, бруцкого, целовецкого, любляньского. Але на тім ще не конець, бо угорске правительство зажадало висилки з Долитавщини 15.000 вояків до 28-ого с. м. яко дня виборів, а оно так скоро не йде. Не знати, як би так самостійна Угорщана переводила вибори під охороною лише своїх баґнетів — чи би ті вибори удали ся?...

З Жидачева пишуть нам: Наш пан Галецкій уже не має з нуду що робити та взяв ся до польованя на... свинї. Та не на дикі, що по лїсах-дубровах, а таки на наші домашні на городї. І треба признати, що в мисливстві він майстер, хоч куди! — як би так у Львові, міг би бути "королем курковим". Одну штуку положив за кількома стрілами трупом на місци, а другу пострілив в найнебезпечнїйше місце, бо в рило. Та нїхто би остаточно не завидував п. старостї такої розривки, коли-б він стріляв свої свинї, а не бідних нуждарів, та й коб ті нуждарі не ремонстрували против такої "невинної забавки". А то, бачте, одна властителька присїла пана старосту таки на ринку з "наглячим внесенєм" чи там з "интерпеляцією" в справі своєї хованки-свинки, а не діставша вдоволяючої відповіди, дала волю свому мовному орґанови. Прикра то була сцена, дуже прикра! Кажуть, що п. Ґазецкому остогид вже Жидачів і він доводить до того, щоби як найскорше єго куда инде перенесли. Нехай і так, але того рода сцени підкопують авторітет політичної власти без огляду на особу! — Мих. Петрицкій.

Дрібні вісти. Дня 29 с. м. відбуде ся в Кракові вінчанє п. Ивана Фединкевича, адюнкта судового з Судової Вишнї з панною Єленою Лїщиньскою, внукою о. Ивана Дрималика пароха з Волощі. — Грималівщина пращала недавно симпатичного начальника суду в Грималові п. Айзельта при єго відходї до Галича; в пращальнім пирі взяли участь урядники, священики обох обрядів, властителї дібр, учителї і міщане.

Дѣло