Народний Дім в Стрию.

Скликана на день 15 н. ст. с. м. довірочна нарада в цїли заснованя товариства "Народний Дім в Стрию" відбула ся серед кружка около 40 осіб. Явили ся люде з рускої интеліґенції міста Стрия, з міщаньства стрийского і представителї селяньства з стрийского повіта; прибули також гостї з Жидачева і Болехова [панї Кобриньска і д-р Подлускій]. Відтягнулось від участи лиш духовеньство стрийского повіту, з котрого явились всего-на всего два [оо. Горалевич і Кирчів], а оден [о. Біржиньскій], письмом горячо підпер наміренне дїло. Тая абстіненція священиків була тим більше дивна і неоправдана, що многі священики були того-ж дня на торзї в Стрию, а не зволили прибути на нараду; була она тим більше разяча, бо нарада тая була не лиш оповіщена в часописях, але подана до відомости священикам по селах письменними запросинами. Однак, хоч абстіненція священиків з стрийского повіту при так важнім дїлї мусїла вплинути на кождого пригнобляючо, мимо того иніціятори приступили до переведеня піднятої раз гадки, а результат наради показав, що гадка тая єсть на часї і без сумнїву має будучність.

Наради розпочав промовою д-р Олесницкій, представляючи зібраним цїль наради і важність наміреного дїла. В Стрию відчуває ся від довгих лїт потреба власної хати. Численні руско-народні товариства [єсть их в Стрию вісїм] оплачують високі чинші і вже тисячі руского гроша перейшло тим способом в чужі руки. Кромі того відчуваєсь брак салї, де би могли відбувати ся збори, театральні представленя, концерти і т. п. і котра супротив факту, що місто Стрий з кождим днем підносить ся, мусїла би добре рентуватись. Длятого проєктоване товариство мaлo би передовсїм займитись будовою каменицї з салею, де містили би ся рускі товариства і евентуально прочі мешканя віддавались би за чиншем людям приватним. Цїлію-ж товариства було би посередниченє в набуваню недвижимостій, — і тут могло би товариство сповнити благодатну місію для селяньства, не допускаючи до переходу грунтів селяньских в руки чужих елєментів, помагаючи убогим набувати землю за сплатами ратальними, а тим способом сповняло би ся одну з головних задач нашої економічної проґрами.

На внесенє д-ра Олесницкого вибрали зібрані головою до веденя нарад нового пароха стрийского о. Сельского, а той піддав під дискусію передовсїм питанє: чи намірене товариство єсть взагалї потрібне і на часї. По короткій дискусії зібрані признали се одноголосно.

Відтак о. сов. Федусевич представив зібраним проєкт статута. Статут сей опираєсь на законї о товариствах заробкових і господарских. Члени товариства складають вписове і удїли, від котрих платить ся им що року дівіденди. Кромі того приймає товариство також вкладки до опроцентованя [подібно як щадниця] і платить від вкладок процент. Фондів своїх уживає товариство на цїли будови і на закупно недвижимостій на річ своїх членів. Все, що товариство набуває, стає ся власностію членів, котрі дохід з маєтку товариства побирають в формі дівіденди від своїх удїлів. Не єсть се товариство добродїйне, котре би на свої цїли просило кого-будь о добровільні датки, не апелює оно анї до жертволюбности анї до патріотизму загалу, а єсть се товариство чисто фінансове, до котрого приступає кождий у власнім интересї економічнім.

По о. Федусевичу забрав слово п. Стан. Глиньскій і горячими словами піднїс конечність такого товариства та загрівав присутних, щоби в тім многоважнім дїлї не дались огорнути традиційній рускій апатії, а з рівною енерґією, як розпочали, так і дальше вели се хосенне дїло. Відтак бесїдник интерпелював иніціяторів: яке відношенє було би сего товариства до истнуючої вже каси задаткової в Стрию і чи не далось би цїли обох товариств в однім сполучити.

На се відпoвiв д-р Олесницкій, поясняючи річ основно зі становиска юридичного, що поміщенє цїлій обох товариств в однім єсть річію неможливою, однак оба ті товариства будуть доповняти ся взаїмно і йти рука об руки так, що завязанє Народного Дому не лиш не ослабить, а противно, скріпить касу задаткову, так що оба ті товариства будуть відтак дїлати яко дві рівнобіжні сили на поли економічнім. Дальше подав до відомости зібраних близші проєкти иніціяторів, именно що до площі під будову і других условій будови. — Ті поясненя наглядно пересвідчили зібраних, що мають дїло не лише з можливим, але і зовсїм реальним интересом, длятого в промовах участників наради, як о. Горалевича, о. Кирчова, п. Скислевича, проф. Гошовского пробивали ся тенденція і жаданє, щоби товариство як найскорше увійшло в житє і розпочало свою дїяльність. Грімкі оплески визвало заявленє п. Глиньского, що він бажає Народному Домови, щоби все був дїйстно народним, не служив нїколи цїлям котерійним, а лиш добру цїлого народу.

Потім приступлено до обговореня подробиць статута. По передискутованю важнїйших уступів і по поясненях о. Федусевича принято предложений проєкт і порішено, що оден удїл має виносити 10 зр. а вписове 1 зр. Суми ті принято так низькі, щоби дати можність кождому бути членом товариства.

Вкінци вибрали зібрані комітет, котрий має товариство впровадити в житє. В склад того комітету увійшли: д-р Олесницкій яко голова, п. Скислевич яко єго заступник, проф. Ив. Вахнянин яко секретар, проф. Гошовскій яко кaciєp, дальше о. сов. Федусевич, о. Горалевич і п. Гутникевич. Комітет має сейчас взятись до дїла, щоби до місяця можна було скликати збори конститууючі і подати о зареєстрованє судове.

Потреба і реальність сего товариства одушевили зібраних до сего дїла так, що они за почином п. Глиньского субскрибували сейчас сто удїлів в загальній сумі тисяч зр. Сей добрий початок дає поруку, що і се хосенне дїло переведуть стрийскі Русини скоро і успішно та що в короткім часї стане готовий величавий будинок Народного Дому, як станув перед трема роками завдяки помочи першого нашого патріота і труженика проф. Стефана Дубравского будинок Рускої Бурси. А в тім Народнім Домі ачей-же згорне cя вся стрийска Русь до дальшої невсипучої працї для своєї вітчини і свого народу.

Дѣло