Письмо з Равщини.
У нас в конституційній державі вже не потрібні конституційні, свобідні вибори. Вибирати має не податкуюче населенє, але ц. к. староста; кого п. староста вибере, той стане вибраним. Таке було і при виборі членів до ради повітової в Раві рускій з курії сїльскої в дни 19 с. м. о 10 годинї рано.
Тутешне товариство політичне "Равска Руска Рада" завчасу забрало ся до вишуканя відповідних кандидатів, кілька раз поправляло свою лісту, навіть — як зачуваємо — предсїдатель товариства о. Колпачкевич з Гійча входив в якійсь компроміс з п. старостою та наконець з того всього [а може і з компромісу] вийшла при виборах побідно ліста старостиньска 122 голосами супротив 117 [на 239 голосуючих], котрі упали на лісту Равскої Рускої Ради.
Впрочім ліста старостиньска була мало що відмінна від лісти Равскої Рускої Ради, бо п. староста казали тілько вичеркнути о. Євгенія Горницкого з Рави рускої, о. Емиліяна Гриневецкого з Щирця, яко народовцїв опозиціоністів, і о. Іоана Решетила з Маґерова, яко неспокійного твердого — а всїх трех взагалї яко хлопоманів; а прочі всї, спокійні "тверді" і селяне, котрими можна лекше командувати, лишились, як були в лістї Равскої Рускої Ради, і в лістї старостиньскій. Замість же виелімінованих трех взято до лісти старостиньскої: о. Корнилія Кузика з Махнова і о. Георгія Жука з Вороблячина [видко, якусь мав в тім свою причину!] а третього о. Симеона Дуткевича з Піддубець, предсїдателя равскої філії общества им. Качковского, видко смиренного супротив властій [хоч не так смиренного супротив народовцїв і фонетики!] Показує ся, що "ржонд народови" зачинає здобувати мягкі серця наших твердїйших, пізнавши, що то елємент для Польщі цїлком не небезпечний.
Але вся тая штучка не була би може удала ся, бо нарід уже пpoзpiв по троха і в Равщинї [і по скінчених виборах був так огірчений, що коли оден хрунь хотїв кричати "славно", всї закричали "тихо!" і спокійно розійшли ся], коби не ґеніяльний помисл п. старости, котрий на той сам день на 8-му годину скликав сесію війтів і в той спосіб забезпечив собі вибори. Около 80 війтів відкомандированих до вибору уоружені в картки старостиньскі помаширували до баталії за пана старосту, котрий, як міг, так понижав в их очех нелюбих собі трех священиків. [Ей п. старосто! коли дух людовий з Мазурщини потягає і до нас, здалась би може повага священиків!] До тої ґро-армії прилучило ся 20 голосів польских з кольоній мазурских і вірилістів, о вже о 22 прочих потрібних голосів до більшости постарав ся п. комісар староства, котрий при дверех власноручно відбирав від деяких темних руских вибopцїв картки рускі а натомість давав им старостиньскі.
Виводити з тої причини якісь протести в ері Баденього — не здалось нї на що. Finita la comedia... Цїкава тілько річ: що зробить предсїдатель і видїл Равскої Рускої Ради з тими трема священиками, котрі дали ся вибрати contra лісти рускої, а суть також членами того товариства, — чи завізве их до зложеня мандатів, а взглядно [сли-би не послухали] чи виелімінує их з членів товариства? Так би належало, бо инакше хиба лучше, щоби не було нїякого товариства політичного, як таке, що в своїм нутрі не вміло би удержати карности і солідарности.
Виборець.
[Прим. Ред. Ми сподїваємось, що чей-же до тої другої евентуальности не прийде — бодай що-до оо. Кузика і Жука. Яко вибра ні з лісти старостиньскої, а не рускої, повинні они сейчас, не ждучи аж на візванє Равскої Рускої Ради, зложити мандат — і надїємо ся, що они се учинять. Они-ж самі певно добре розуміють, що заступник народу "з ласки старостиньскої" має звязані руки і, хоч-би навіть рад, не може заступати справ народу так, як коли-би став заступником "з волї народу".]
Дѣло
22.10.1896