[Парляментарна ситуація. — Справа реґуляції плятнї урядників.]
Від остатного мого листу парляментарна ситуація не змінила ся. Нїмецка лївиця перейшла вправдї до опозиції, але не досить виразної і рішучої. Декотрі єї члени або усувають ся або голосують навіть в справах принципіяльного значіня з правительством а против своїх товаришів, н. пр. в справі внесеня Гавка на скликанє соймів краєвих за-для рішеня о безпосередности виборів. Нїмецкі ліберали мають вправдї богато спосібних і досвідчених людей, але по уступленю Плєнера не мають доброго проводиря з достаточною повагою. Теперішний предсїдатель их клюбу, ґр. Кінбурґ, на такого зовсїм не надає ся. Они не хотять тепер сточити рішаючої битви, бо боять ся, що клюб розпаде ся, і то як раз перед виборами до соймів і до ради державної.
Ґр. Бадені старає ся праве крило нїмецкої лївицї, с. є. именно властителїв більшої посїлости, при собі придержати, і впливає на те через свої орґани як і особистими розмовами з ґр. Кінбурґом і иншими визначнїйшими єї членами. Як в Галичинї розбив Русинів, так тепер заходить ся розбити Нїмцїв-лібералів а також молодо-Чехів. "Умірковані елєменти" одних і других мали би війти до правительственної більшости в новім парляментї. Однакож молодо-Чехи досить недовірчиво відносять ся до сих плянів і дуже не в смак була им дотична статья в краківскім Czas-i.
Тимчасом в парляментї дізнав ґр. Бадені другого пораженя, але знов неповного, бо за наглячостію згаданого внесеня Гавка заявила ся вправдї абсолютна більшість, але не було потрібних двох третин. З таких поражень він собі небогато робить, именно в парляментї догасаючім. Постійно стоять при нїм окрім, розуміє ся, польского "кола" ще клюб Гогенварта і клюб нїмецко-католицкій Діпавлього-Ебенгоха та маленькій клюбик лївого центра [давнїйше Коронінього]. Натурально належить до того і т. зв. рускій клюб, але з него мало послів пробуває у Відни, н. пр. в минувшім тиждни був лиш оден Охримович. О. Мандичевскій доси ще не прибув до Відня. Так само не показав ся і "дикій" Телишевскій, котрий взагалї вже відай не прибуде і, як висказав ся, тілько длятого не складає мандату, бо і так той мандат вже небавком згасне.
Комісія буджетова радить над буджетом на рік 1897 і над реґуляцією платнї урядників. Однак сі послїдні наради не мають реальної вартости, скоро правительство опирає ся при тім, що реґуляція має війти в житє аж тогдї, коли видатки на ню знайдуть покритє в підвисшених податках від горівки і пива. Отже хоть в комісії ухвалено термін 1-ого липня 1897, то з огляду, що згадане підвисшенє звязане єсть з угодою угорскою, урядника будуть мусїли, після всякої имовірности ждати ще значно довше. Пос. Романчук указував в комісії на заведені надїї і незадоволенє урядників, а антісеміти поставили навіть нагляче внесенє, але правительство стоїть таки при своїй постанові і не хоче, хоч-би на пів року, ужити величезних надвижок доходів на поправу долї тих, о котрих же-ж оно повинно би більше дбати анїж парлямент.
Впрочім комісія буджетова справу реґуляції платнї урядників і учителїв залагодила користно, взагалї користнїйше, нїж було в предложеню правительства. Тілько учителї вправ при семинаріях учительских не знайшли ласки в комісії; мимо прихильних для них промов і внесень референта Бера і посла Романчука комісія, після супротивленя міністра Гавча, приймила проєкт правительства майже без змін. — Горяча і цїкава дискусія вела cя о удержавненє оплати за колєґії ["чесного"] в університетах: більшість нїмецких послів, з огляду на интереси віденьского університету, противила ся віднятю чесного професорам, але их переголосовано 18 голосами против 6.
Для студентів признаки з сего не буде: им все одно, чи оплачувані ними гроші пійдуть для професорів чи для каси державної. Але се може статись першим кроком до знесеня сеї оплати взагалї — і о стілько оно має і своє ширше значінє.
Дѣло
19.10.1896