Згідно з очікуваним дослідженням Lancet, молодь в усьому світі боїться зміни клімату. Більше як 45% людей від 16 до 25 років в десяти досліджуваних країнах настільки стурбовані, що це впливає на їхнє повсякденне життя і функціонування. Майже половина молодих американців вважають, що "людство приречене", а дві третини думають про майбутнє "зі страхом". Однак, хоча зміна клімату є проблемою, паніка є невиправданою.
Вартість соціальних проблем, 1900-2050 роки, і зміна клімату, 2015-2100 роки, у відсотках від світового ВВП;
зверху вниз:
- Конфлікти
- Відсутність вільної торгівлі
- Недоїдання
- Хвороби
- Статева дискримінація
- Неграмотність
- Забруднення повітря
- Зміна клімату
Джерело: "Скільки коштують світу глобальні проблеми?", Бйорн Ломборґ, Видавництво Кембриджського університету
Дані показують, що за останнє століття людство подолало значно серйозніші загрози. Якби у 1900 році людство позбулося забруднення повітря — в основному в приміщеннях, викликаного димом від такого палива, як дрова і кізяки, — ефект би був еквівалентний зростанню світового валового внутрішнього продукту на 23%. Для молодої аудиторії це може здатися недостатнім показником добробуту, але вищий ВВП означає поліпшення здоров'я, зниження смертності, розширення доступу до освіти і в цілому підвищення рівня життя. До 2050 року проблема забруднення повітря буде практично вирішена. І це лише одна з багатьох проблем, з якими людство зіткнулося за останні сто років, згідно з даними, які я зібрав з 21 провідного економіста.
Виклик, який несе зміна клімату – як для довкілля, так і для суспільства, – виглядає радше незначним в порівнянні з тими, з якими людство вже впоралося.
Лауреат Нобелівської премії кліматологічний економіст Вільям Нордгаус показав, що підвищення до 2100 року світових температур на 3,5 градуса за Цельсієм – що цілком ймовірно, якщо політики недостатньо прикладуться для запобігання зміни клімату, – буде коштувати всього 2,8% річного світового ВВП. За останніми же оцінками ООН, ця цифра є ще нижчою – 2,6% ВВП при збільшенні на 3,7 градуса за Цельсієм.
Більше того, за прогнозами ООН, в 2100 році пересічна людина – без урахування наслідків зміни клімату – буде на 450% багатшою, ніж нині. При теперішніх оцінках температурних змін глобальне потепління знизить цей показник всього до 434%. Це проблема, але не кінець світу.
Турбота про довкілля і добробут людей не означає, що ми повинні лякати молодь зміною клімату. Навпаки, ми повинні заохочувати її до інновацій. Це те, що врятувало людство від значно більших небезпек у минулому і що допоможе нам тепер.
Бйорн Ломборґ є президентом Копенгагенського консенсусу та запрошеним науковим співробітником Інституту Гувера. Його остання книга "Фальшива тривога: як паніка стосовно зміни клімату обходиться нам в трильйони доларів, шкодить бідним і не може виправити планету".
Примітка редактора WSJ: хоча листопадова конференції з глобального клімату в Глазго стає все ближчою, важливі факти про зміну клімату не завше потрапляють в мейнстрім медіа. Ми готові допомогти: щочетверга учасник конференції Бйорн Ломборг надаватиме важливу довідкову інформацію, щоб читачі могли краще зрозуміти справжні наслідки зміни клімату та реальні витрати на кліматичну політику.
Bjorn Lomborg
Even With Climate Change, the World Isn’t Doomed
The Wall Street Journal 23.09.2021
24.09.2021