† Д-р Євсезій Черкавскій.

Д-р Євсезій Черкавскій, бувшій инспектор ґімназіяльний, опісля професор університетскій, бувшій посол до сойму галицкого і до ради державної, упокоїв ся вчера о 2 год. по полудни у Львові на запаленє легких.

Покійний уродив ся дня 4 лютого 1822 р. в Тучапах в повітї яворівскім, де єго отець був священиком. Науки ґімназіяльні покінчив в Перемишли і у Львові. В р. 1840 вступив на видїл правничій в університетї львівскім, а в р. 1842 став доктором фільософії. Опісля до року 1848 був професором ґімназіяльним в Тарнові, потому в академічній ґімназії у Львові, а при змінї системи наук ґімназіяльних зістав провізоричним инспектором. З того часу затямили єго добре ті, що по блаженних часах давної фільософії ишли на першій огонь до матури.

В р. 1855 зістав дїйстним инспектором шкільним для всхідної Галичини і Буковини, а в р. 1860 віддано єму також надзір над ґімназіями західної Галичини. В р. 1864 після звістної пригоди в Кракові пішов на инспектора середних шкіл в Стирії і Каринтії до Градца. В р. 1868 вернув назад до Галичини на давне своє становиско. В р. 1871 зістав професором фільософії в львівскім університетї і оставав на тім становиску до р. 1892, почім пішов в пенсію.

В часї професури був три рази ректором і кілька разів деканом видїлу фільософічного. Був також директором львівскої екзамінаційної комісії для кандидатів на учителїв шкіл середних. В р. 1875–1884 був членом ради шкільної краєвої з рамени міста Львова. В р. 1885 дістав титул і характер радника двору; мав кілька ордерів і був почетним громадянином міста Львова і кількох ще инших галицких міст. Політичну дїяльність розпочав покійний в р. 1866, коли єго вибрано до сойму з більшої посїлости округа чортківского; з того часу засїдав в соймі без перерви. Від р. 1869–1893 був також послом до ради державної і засїдав аж до р. 1888 лиш з короткими перервами в спільних делєґаціях.

Був се чоловік великих спосібностій і міг був ними богато послужити свому народови, з котрого вийшов, але — на жаль — Русь мусїла зачислити єго до того гурту перекинчиків, що пійшли на вислуги чужинї і разом з нею навіть аґресивно йшли против свого народу...

Дѣло