Наші еміґранти в Канадї.

 

З Земельного уряду в Вінніпеґ в Канадї доносять менї в листї під датою 18-ого августа:

 

"Доси прибуло сюда в 1896 роцї 79 родин галицких, не вчисляючи поодиноких осіб. Тії розмістили ся в такій спосіб: До Едмонтон взглядно Веаvеr Hills [Боброві горби] Една пійшло на вільні homestead-и [осади — розуміє ся по 160 акрів на кожду родину] 18 родин; до Beausеjour і Broсkenhead, рівно-ж на вільні фарми 16 родин; до Dominion Сity в Township [повіт] 2 Rge [рад] 6х7 East також на вільні фарми 17 родин; потім три родини купили землю в St. Andrews по 120 акрів кожда; три родини купили по 160 акрів [розуміє ся на рати через десять лїт] в Spingfield Twnsp. 12. Rg. 6. Е., і 20 родин враз уже з кількома давнїйшими родинами купило по 10–30 акрів землї в близї St. Norbert над рікою Red River і по 2 акри в маючім заложити ся селї. За акр платили 6 долярів. Из тих двацять родин дві доперва пійшли на грунт; прочі мешкають в містї і працюють при жниві. Три родини є єще без землї і мешкають в містї, а другі три родини мешкають в дому имміґраційнім. Дві окремі партії звидїли district Whitemouth, але не подобало ся им там, бо за много дерева; за той час осїло там 17 родин нїмецких і забрали найлучші фарми. Одна делєґація пійшла до Lake Dauphin, именно від послїдної більшої партії, але заки могла вернути, вже прочі рішили ся осїсти при Dominion City. Делєґати доносять, що знайшли дуже добру землю в Twn. 26 Rge 21 W. і в чотирох окружаючих тавншіпах [повітах] та й заложили би там радо кольонію, коли б знайшло ся до того кілька родин з трохи капіталу. Осада при St. Norbert повстала через кількох римско-католицких ксьондзів, котрі твердять, що сі люде належать до их церкви. В цїлости беручи, ваші люде не зле уміщені і можуть бути задоволені; их приміщенє сполучене все з великими трудностями, бо то люде дуже недовірчиві і нерішучі, дають ся поводити кождому жидови та пройдисвітови і рідко коли рішають ся на тверду постанову."

 

Такі дати що до наших еміґрантів подає Земельний уряд канадійскій. Несвідомі відносин канадійских не зрозуміють значіня тих дат, отже я мушу подати кілька слів поясненя.

 

Перша партія, тота, що пійшла до Едмонтон, — се тая партія, котрою я опікував ся і котра йшла з провідником. Від тої партії наріканя на Канаду нїхто не почує. Всї прочі йшли своїм промислом і мали, прибувши до Вінніпеґ, вільний вибір ити, де им подобає ся. Показуєсь, що більша половина подала ся на намови приватних аґентів, жидів і пройдисвітів родом з Галичини, і — замість ити до своїх або до місць мною в книжочцї указаних [Lake Dauphin District в Манітобі] — осїли там, куда их звели аґенти. Також римо-католицкі ксьондзи оперували за посередництвом таких аґентів, а ходило им — раз: о зробленє доброго интересу через продаж дорого грунту належаого до них [по 6 дол. за акр] а по друге: о скупленє католицкого елєменту в близи Вінніпеґ. На се, що одна партія осїла в Beausejours і Brockenhead [рівно-ж недалеко від Вінніпеґ] єсть також имовірно дїлом тих католицких ксьондзів. Се Brockenhead — то nomen-omen, бо Brockenhead по нашому значить "зломана голова"; отже наші еміґранти пійшли там гей-би на зломану голову. Фактично сю місцевість, яко низьку підмоклу, навіджувану часто приморозками лїтними, покинули осадники давнїйші. Оселя-ж в St. Norbert, на ґаздівствах 10–30-акрових, не має змислу; на заморскі відносини така просторонь є безусловно за мала на фарму, і осадники будуть ґаздувати хиба більше яко огородники з огляду на близькість Вінніпеґа.

 

Так з полишених свому розумови еміґрантів дві третини — серед найлучших уряджень имміґраційних в Канадї — не трафили як слїд до цїли ; бо лиш ті, що осїли в Dominion City, зробили добрий вибір. З сего показує ся, що наших людей треба так сказати-бо за руку завести на усмотрені вперед фарми, бо инакше непотрібно втратять ся.

 

Що-до зарібків в Канадї сего лїта доносить урядова "The Canadian Gazette" під датою 20-ого августа, стор. 490: "З рапортів і з різних дистриктів показує ся, що єсть значне запотребованє робітників рільних в нашім North-West. В Вінніпеґ єсть богато людей без занятя, а найбільша часть з тих незанятих відмовляє принятя роботи по фармах. [Чи не наші то?] Платня оферована робітникам рільним вагає ся до сего року межи 18 а 25 долярів місячно і харч. Питають також за робітниками до будови і зелїзницї". — А під датою 27-ого августа рапортують в "Canadian Gazette": "В хвили відходу почти попит з Вінніпеґ за руками робучими на фармах зростає у всїх сторонах; оцїнюють, що на сегорічні жнива потреба 2–3.000 посторонних робітників." — Минувшого року, коли урожай в західній Канадї був незвичайний, спроваджено из Сполучених держав і з всхідної Канади на жнива звиж 6.000 робітників.

 

Мимо того під теперішну пору мушу знов повторити мою осторогу з книжочки "О еміґрації", що в Канадї зарібків в порі зимовій нема та що під зиму туда вибирати ся — самий найгіршій час. З огляду на право имміґраційне в Канадї, котре постановляє, що можна вписати ся в Урядї на вибрану через когось знакомого фарму перед зимою а осїсти на нїй на слїдуючу весну [найдальше бо кінця червня] — не повинно ся навіть на грунт ити до Канади під зиму.

 

Дѣло

19.09.1896

До теми