◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

До рускої ґімназії в Перемишли вписало ся на сей рік шкільний: до кляси приготовляючої 40 учеників, до першої кляси ґімназіяльновї 81, до другої 51, до третьої 41, до четвертої 35, до пятої 28, до шестої 26, до семої 26 а до осьмої 28 — разом 356 учеників. З причини, що до першої кляси вписало ся 81 учеників, мусить тая кляса бути подїлена на два віддїли.

З гостини цїсаря в Галичинї. Дня 5 с. м. відбули ся під проводом цїсаря кінцеві маневри кавалєрії коло Хишевич. Того дня мав цїсар виїздити з Хлопів до нової головної кватири в Крисовичах в палатї ґр. Стадницкого. Перед відїздoм з Хлопів цїсар велїв запросити до себе рудецкого старосту, Світальского, а з Комарна начальника суду Жукотиньского, бурмістра д-ра Яклиньского, парохів о. Метика і кс. Фрідля та податкового поборця Сою; дальше велїв представити собі війта з Хлопів Михульку і заступника рабіна з Комарна. Прощаючись висказав своє вдоволенє з побуту в Хлопах і з прихильности селян для війска. Офіціялісти ґр. Лянцкороньского Троян, Айдукевич і Заячковскій дістали цїнні дарунки. До Городка приїхав цїсар того дня перед 5-ою годиною вечера. На двірци повитав єго численно зібраний нарід, братства церковні, цехи і молодїж шкільна. Цїсар по розмові з старостою Тхоржницким і бурмістром Ліппусом поїхав поїздом двірским до Мостиск. В Мостисках витали цїсаря: рада повітова під проводом ґр. Стан. Стадницкого, рада міска з бурмістром нотарем Кроковским і т. д. Цїсар розмовляв з маршалком, з парохами обох обрядів, з начальником суду, з бурмістром, з членами ради повітової і з деякими шляхтянками. [Бурмістр, на запитанє цїсаря, чи місто піднесло ся від послїдного в нїм побуту цїсарского, відповів, що не піднесло ся так, як би повинно, бо віддалене від двірця чотири кільометри.] Відтак цїсар виїхав до Крисович, де в палатї ґр. Стан. Стадницкого замешкав на першім поверсї. — О маневрах нотуємо ось-такі вісти: Маневри кінчать ся завтра. Як звичайно, так і сего року жовнїри по поворотї з цїсарских маневрів до дому дістануть снїданє на кошт скарбу. У Львові ладить таке снїданє на 12-ого с. м. реставратор на двірци зелїзничім Рудзиньскій на 7.000 жовнїрів.

Зїзд робітників будівляних відбував ся у Львові через три днї (від недїлї до вторка). Стоваришеня робітників з провінції надіслали 30 відпоручників. В дискусії порушено між иншим справу страйків робітників будівляних і сконстатованє, що такі страйки не удають ся. Причина неудачі страйків всїляка; відпоручник краківскій складав вину неудачі страйків в Кракові, Тарвові і Бохни на єзуїтів, котрі вміли зайти до родин страйкуючих мулярів і cтoляpiв і намовити жінок, щоби відтягали мужів від страйку; — страйк львівских столярів також не удав ся, бо не було солідарности між страйкуючими: деякі ходили в день на прогульки зі всїми страйкуючими і брали запомоги а в ночи крадькома заходили до фабрик на роботу. Щоби на будуче не повтаряли ся такі неудачі, ухвалено творити по провінції як найбільше стоваришень, бо в сей спосіб освідомлюють ся робітники і можуть складати потрібні капітали на страйк. — На зїздї обговорювано також справу робітничої праси. Жалувано ся на части конфіскати соціял-демократичних часописей: Naprzód і Nowy Robotnik. Домагано ся, щоби робітники бойкотували (не заходили) до таких реставрацій, де нема передплачених часописей робітничих. Жадано, щоби до истнуючих часописей робітничих додавано окремі додатки для робітників будівляних. Відпоручник Бориславскій (зі Львова) жадав, щоби для Галичини всхідної сей додаток був печатаний по руски. Зїзд спротивив ся рішучо сему жаданю, за-для того, що рух робітничій між Русинами єсть дуже незначний, а ті Русини, котрі належать до руху, вміють лїпше по польски як по руски, та що з того повітали би лиш непотрібні кошти, бо навіть рускі часописи радикальні "Народ" і "Хлібороб" і т. п. перестали виходити з браку передплатників. По такій дискусії цофнув відп. Бориславскій своє внесенє. — Між резолюціями, ухваленими на зїздї, була і така резолюція, в котрій висказано обуренє і погорду віденьскій раді міскій за овації для царя устроєні коштом грошей робітничих. На зїзд наспіли дві телєґрами: від кс. Стояловского і робітників зелїзничих в Новім Санчи. Зїзд закінчив ся відспіванєм пісень: по польски Czerwony sztandar і по руски "Шалїти".

Огнї. Грізна луна освічувала вчера з західної сторони Львів. Горіли Ясниска, село віддалене чотири милї від Львова. Близших подробиць про огонь той ще нема. — В Східници ударив вчера грім в одну нафтову цистерну, від чого згоріли три цистерни і одна вежа.

Успіхи лїченя противдіфтеричною сировицею. В урядовій ґазетї віденьскій оповіщено дати що-до теперішних успіхів лїченя діфтеричною сировицею. Державний институт віденьскій для виробу сеї сировицї виготовив за два роки свого истнованя 19.074 давок сировицї. У всїх краях австрійских лїчено сировицею 1103 недужих на діфтерію; з того числа подужало 970 а 133 померло, отже 12.5 прц. В порівнаню до попередної смертельности треба уважати такій результат вельми вдоволяючим. Крім того показує ся, що успіх лїченя сировицею зависить від того, коли ужито сировицї. Скоро ужито сировицї в першім або другім дни занедужаня, то смертельність виносила лиш 6.7 прц., противно третого дня вже 19, четвертого 23, пятого 31 а по шестім дни 33.3 прц. Рівнож і превентивне щіпленє сировицею, примінене в 318 случаях, виказало добрі результати, бо зі всїх защіплених лиш 20 с. є. 0.6 прц., легко занедужали і всї були вилїчені. В місцевости Ґозан в горішній Австрії в 18 случаях діфтерії, вилїчених сировицею, защіплено сировицю 18 особам, що обслугувала недужих, і всї они не занедужали. В Ишли померли від жовтня до грудня 1895 р. майже всї дїти, що занедужали на діфтерію, а противно 16 дїтей, що занедужали в 1896 р., всї були вилїчені сировицею.

Кс. Стояловского випущено в пятницю мин. тиждня вечером з арешту в Яслї на підставі ухвали комнати радної. Розправа відбуде ся пізнїйше. Кажуть, що у вязници підписав він з намови якогось кс. Нєсвятовского деклярацію до архіепископа антіварского, в котрій обіцює покуту. Впрочім кс. Стояловскій має находитись в станї незвичайного роздразненя. В арештї чотири днї не приймав поживи, навіть хлїба і вина, котре єму приносили селяне з околицї.

Дрібні вісти. В Чернівцях має зaснувати ся ческе касино під назвою Ceska Веsedа. Кажуть, що в Чернівцях є около 200 Чехів, тож ческа Бесїда могла-би мати надїю на розвій. — Письменний испит зрілости в львівскій ц. к. висшій школї реальній у Львові розпічне ся 14-го с. м. [устний 21-ого с. м.] Абітурієнти мають зголосити ся два днї перед письменним испитом у директора заведеня. — За крадїж коней ставав сими днями перед судом присяжних в Станиславові Венямин Кніпль з Товмача. Крадїж стала cя дня 18 серпня 1895 р. Пошкодований господар не має підозріня на Кніпля і аж пізнїйше зізнав наймит єго, що він поміг Кніплеви украсти конї. Однак при розправі наймит відкликав свої зізнаня і в наслїдок того Кніпля увільнено. — Намістник кн. Санґушко виїxaв вчера до Перемишля і там був на цїсарскім обідї, а вечером вернув блискавичним поїздом до Львова. — В Прерові в пивници властителя дому Герцоґа викрила жандармерія єго внука, котрого він там ще перед лїтами замкнув. Нещастний хлопець в наслїдок довголїтної темноти стратив майже зовсїм зір і цїлком знемощів. У містї настало таке розяренє на Герцога, що мешканцї хотїли дім єго збурити. Розуміє ся, Герцоґа увязнено.

Дѣло