Товариство ґімнастичне "Сокіл" у Львові оповіщує: З днем 1. н. ст. вересня с. р. розпочинає ся в товаристві ґімнастичнім "Сокіл" у Львові курс ґімнастичний для дїтей. Вправи будуть відбуватись в льокали товариства при улици Підвалє ч. 7. заосмотренім у всї знаряди і посудки ґімнастичні під проводом учителїв. Оплата місячна виносить: для членів від хлопця 1 кoр., від дївчинки 2 кор.; для нечленів від хлопця 2 кор., від дївчинки 4 кор. Повідомляючи о тім интересованих, надїємо ся, що, узнаючи хосенність ґімнастики для тїлесного розвою дїтей, схотять користати з ceї нагоди. Вписувати можна в льокали товариства при улици Подвалє ч. 7. щоденно від 10. до 12. години перед полуднем. У Львові дня 26 серпня 1896. За старшину товариства: В. Нагірний голова, В. Лаврівскій справник.
Огнї. З Тишковець [пов. городеньского] пишуть нам: Тут згоріла в пятницю хата убогого чоловіка, на щастє, асекурована. Огонь повстав в само полудне в шіпцї; имовірно дїти дали причину до сего. Завдяки тишинї, яка панувала, і незвичайній помочи сусїдів обмежив ся огонь на тій хатцї; инакше при нечуваній посусї, треваючій тут від шести недїль, а в наслїдок того і при браку води, грозила селу велика небезпечність.
Тип старого инваліда. Зачули наші селяне, що цїсар буде сего року на маневрах в околици Перемишля то вже і тягнуть через Львів такі, що мають внести просьби. Лучило ся нам здибати старика з Бережанщини, котрий родив ся в роцї 1828 і різні кампанії свого часу відбував. Був він і в Мексику за пов. Максиміліяна яко вояк, потому дістав ся в полон і через Францію назад повернув до своїх. Він ходив уже раз до Відня піхотою, а в Тернополи в 1887 р. підчас побуту бл. п. архикнязя Рудольфа одержав поміч грошеву. Позаяк він не має правної підстави до принятя єго в дім инвалідів, то йде тепер просити о принятє там в дорозї ласки. — Б.
Платня за форшпани. Звістно, що у нас в Галичинї і на Буковинї ерар війсковий платить за парокінну підводу за оден кільометр лише 6 зр. Не так то тані підводи в Тиролю і в Чехах, де за коня і за оден кільометр платять 12 кр., отже чотири разів більше нїж у нас!... Чи то справедливість?
Спорт мимо волї. Міністерство війни надїлило кілька полків всхідної Галичини біциклями — по чотири на кождий полк. Машини походять з фабрики Штаєрівскої. Наші вояки учать ся їзди на біциклях, щоби на маневрах мельдунки різного роду скоро перевозити. Хто посїдає власний біцикль, той одержує титулом винагороди за зуживанє машини 2 зр. денно. А знаємо випадки, що підофіцири покупили за свої гроші біциклї навіть по 160 злр., спродавши зо три четвертини морґа поля в своїм селї. По маневрах, їдучи на урльоп в свояси, будуть їхати на біциклях, щоби й на селї зазнали о тім спортї...
Політехніка львівска мала в минувшім півроцї шкільнім 309 слухачів, з того 296 звичайних. Из звичайних слухало викладів: на видїлї инжінєрії 183, будівництва 23, будови машин 57, на хемічнім і технічнім 33; а з надзвичайних 6 на першім видїлї, 1 на другім, 2 на третім і 2 на четвертім. Після походженя було 248 слухачів з Галичини, 1 зі Шлеска австрійского, 3 з познаньского, 52 в Россії, 1 з Туреччини, 2 в Угорщини, 2 з Чехії і 1 з Австрії. Віроисповіданя греко-католицкого було 21 слухачів, римо-католицкого 250, вірменьского 3, протестантского 8, православний 1 і жидів 41. До народности рускої 5 признало ся 18 слухачів, до польскої 289, оден до болгарскої а оден записав ся жидом мадярским. Не обійшло ся і на політехніцї без кількох греко-католиків, що пристали до Поляків, у котрих подибуємо аж 39 з чужої народности. Цїкава річ, що на політехніцї єсть і 15 "интернаціоналів" [бодай годї их між народностями відшукати]. Ректором вибраний на слїдуючій рік д-р Меч. Лазарскій, деканом видїлу инжінєрского Макз. Туліє, будівництва Ґуст. Бізанц, будови машин Тад. Фідлєр, хемічного і технічного д-р Каз. Олеарскій.
Дрібні вісти. Предсїдателем збору переплетників у Львові вибраний на ново наш земляк п. Михайло Спожарскій. — У Львові застрілив ся вчера при улици Шептицкого слюсар зелїзничій Віра, кажуть, з причини злого житя родинного.
Дѣло
26.08.1896