Вчерашний день Спаса а заразом річницю уродин цїсарских обходжено у Львові торжественно. Рано о 5-ій годинї залунало 24 вистрілів з пушок з цитаделї а опісля музики війскові, виграваючи, переходили у всїx напрямах місто. Зі всїх будинків правительственних та автономічних як і з консулятів россійского і нїмецкого повівали хоругви. Торжественне богослуженє в церкві св. Юра відправив Є. Ем. кардинал Сембратович в сослуженю крилошан оо. Білецкого, Туркевича, Петрушевича, Карачевского, Пакижа, Пюрка і Чапельского та численного духовеньства світового і оо. Василіян. Зі сторони правительства бачили ми в церкві радника двору ґр. Лося, радника Дроздовского, а також представителїв инших властій державних. По скінченю служби Божої і відспіваню "многая лїта" цїсареви та имну народного хором, здаєть ся случайно зібраним, посвятив кардинал овочі, а потім при звуках "многая лїта" вірні відпровадили єго з церкви до палати. Для залоги війскової відправили капеляни обох обрядів полеву службу Божу на оболонях Янівских; по богослуженю відбула ся дефіляда залоги перед головно-командуючим корпусу, ґенерал-лейтнантом ґр. Ив. Шулєнбурґом. Крім того відправив в костелї Бернардиньскім архіеп. Моравскій службу Божу; там були дуже численно заступлені власти не тілько правительственні, але і автономічні під проводом своїх начальників. Таке саме торжество відправив архіеп. Исакович в катедрі вірменьскій. — По торжествах складали представителї властей свої благожеланя для цїсаря в руки кн. Санґушка. Між благожелателями явив ся і Є. Ем. кардинал. О годинї 4-ій пополудни відбув ся у намістника обід, на котрім між иншими був і наш кардинал Сембратович. Около 5-ої години загриміли знов гармати з цитаделї, коли намістник піднїс тоаст за здоровлє цїсаря.
Професорами на факультетї медичнім у Львові именовані дальше: професором анатомії надзвичайний професор ческого університету в Празї д-р Андрей Обржут; професором фармакольоґії і формакоґнозії д-р Вячислав Собєраньскій професор університету в Марборґу; вкінци надзвичайний професор університету львівского д-р Володислав Немилович звичайним професором хемії медичної.
Елєктрика на услугах почти. Львівска дирекція почт і телєґрафів задумує заступити візки і каріольки почтові — трамваєм елєктричним. Трамвай мусїв би мати стації при всїх філіях почтових і доїзд до подвіря будинку почти головної. Коли тая гадка війде в житє, то кошти перевозу листів і пакунків зменшать ся, а публика буде діставати листи скорше, бо тогдї буде все йти зі скоростію елєктричною, бодай... в надїї.
Роботи коло нової траси зелїзничої лінії Коломия–Делятин і Коломия–Городенка идуть скопом в перед. Нова траса різнить ся на лінії Коломия–Делятин значно від дотеперішних тим, що має ити з Коломиї через лїси в Княждворі і Шепарівцях. Над потоком, що дїлить гору добротівску від горба делятиньского, стане величезний вядукт. Доси ще не порішено, чи нова зелїзниця злучить ся з зелїзницею Станиславів Вороненка в Делятинх чи в Лоєві.
Хемічний оловець побідив ґрафітового. Міністерство орекло, що вільно підписувати рецепіси і перекази почтові оловцем хемічним [звогчивши поперед папір в тім місци, де має стати підпис]. Натомість не можна підписувати переказів і рецепісів оловцем звичайним.
Огонь, уже третій сего року, вибух дня 13 с. м. в Козові і знищив дві загороди, стодоли і кілька стіжків збіжа, Шкода значна а необезпечена.
Шістьдесяти-лїтний ювілей панованя буде обходити на другій рік королева анґлійска Вікторія. Она почала панувати 20-ого червня 1837 року і є найстаршою поміж пануючими в Европі. По нїй наступає цїсар Франц Іосиф, що о 11½ лїт пізнїйше вступив на престол і 1898 року буде святкувати 50-лїтний ювілей панованя.
Дрібні вісти. Вінчанє д-ра Олександра Богдана Кулачковского, ц. к. редактора руского виданя Вістника законів державних у Відни і оборонця в справах карних, з п-ою Оленою Зубрицкою, дочкою надворного радника при найвисшім трибуналї судовім у Відни, відбудесь у Львові дня 8. н. ст. вересня. Вінчати буде Є. Е. кардинал-митроп. в приватній каплици. — На перегонах 11. полку уланів на площи коровницкій під Перемишлем упав кінь і придушив собою їздця поручника Жана так, що єго відставили до шпиталю. — В Вижнянах помер Каз. Солецкій, адміністратор в добрах ґр. Романа Потоцкого.
Дѣло
19.08.1896