◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

 

 

З фіскальних практик. Жителї села Летня, дрогобицкого повіту внесли два роки тому назад до ц. к. властій жалобу по причинї, що збирачі податків спроневірили значні суми. Поучені досвідом других і знаючи, що правительство в того рода случаях стягає від податників податок в-друге, внесли они прошенє о переведенє ліквідації в цїли викритя дефравданта і обчисленя спроневірених грошей. По довгих митарствах краєва фінансова дирекція поручила староству в Дрогобичи перевести дотичну ліквідацію. З тої пори уплило в наших ріках немало води, а староство не розпорядило до нинїшного дня анї ліквідції,  анї розслїдів в тій справі. Чи того рода порядки можуть причинитись до скріпленя так званої "Steuermoral" — нехай на се відповість сам міністер фінансів д-р Білиньскій.

 

Нову "twierdz-y na kresach" і то в коренній Гуцульщинї, в Яремчи, загадали будувати тамошні "letnicy", щоби не пропадали душі польскі, котрих на Яремче і Дору є аж 18!... В тій цїли они збирають складки, устроюють концерти, представленя і т. и. В виду того не завадить пригадати о. Блоньскому, щоби вже раз приступив до посвященя церковцї в Яремчи, котра стоїть уже цїлком готова...

 

Зуби мамута, ваги близко 10 кільоґрамів, знайдено в руслї Сяну під селом Свате, в повітї Ярославскім. Оказ той дуже цїнний і поки-що знаходить ся в торговли Досковского в Перемишли, де єго можна оглянути.

 

Нанзен вернув! — таку вість рознїс вчера телєграф по цїлім світї. Смілий подорожник по трех роках небезпечної і дуже трудної подорожи пpиїхaв на корабли "Віндвард" до місцевости Варде, положеної на північно-всхіднім кінци Норвеґії над Ледоватим морем недалеко фйорду Варанґер а з-відтам дав зараз знати до своєї жінки словами: "Я вернув щасливо з дороги". Хоч не дoїxaв Нанзен до самого бігуна, лише до 86-ого степеня і 14 мінут північної ширини, то все-таки найдальше зі всїх, що доси їздили в ті сторони. Що первістний плян Нанзена не зoвcїм удав ся, виходить з того, що він не вернув з противної сторони від місця, з котрого був виїхав, лише назад тою самою дорогою. Що стало ся з єго кораблем "Фрамом" і єго товаришами, поки-що не знати.

 

Доля однорічного охотника. Часопись Monitor подав такій характеристичний факт з кругів війскових: У Львові служив при 80 полку піхоти однорічний охотник Іосиф Воганка. По першім роцї служби приказали єму служити ще один рік длятого, що не вдоволив вимогам, які приписані для осягненя офіцирского степеня. По вислуженю другого року єго знов не пустили з войска на перекір законним приписам. Воганка, видячи небезпечність, внїс прямо до міністерства війни прошенє, щоби єму по вислуженю двох лїт при війску дали відпустку. Но міністерство не увзгляднило сеї просьби, а в видї кари за то, що він осмілив ся упімнутись о себе [нехай нїхто не думає, що по якій другій причинї] відобрало єму право однорічного охотника і засудило неповинного, на основі незвістних параґрафів війскового карного закона, на три роки служби. Нехай нїхто не думає, що то байка. То нагій, правдивий факт, котрий можна кождої хвилї сконстатовати. Не хоче ся вірити, що се можливе в конституційній державі.

 

Ворог моди. Гарні Парижанки були недавно в великім клопотї. Они не гадали, що их улюблені рукави, котрі подабають на фляшки, бальони, шинки і т. и., можуть когось розлютити і привезти до переступу. А однак оно стало ся. Одного красного дня коло біржевої палати в Парижи роздав ся оклик тревоги з грудей кількох пань. Они замітили, що их прегарно ушиті рукави мають повно дїp і то дїр випалених очевидячки циґаром. Красні і все лагідні лиця пань запалали гнївом, а в их очах заблисло завзятє і охота мести. На улици зpoбив ся рух, глядано виновника. В кутику поміж торговельними галями стояв молодий, блїдий мужчина, в руцї держав сховане циґаро. Прочутє жіночих сердець не завело их. То без сумнїву був він — нужденний ворог жiнoчиx рукавів. Називав ся Пієр Брандо. В нїжних ручках піднесли ся парасольки — обуренє всїх, навіть перекупок було величезне. Виновника побито, а потім ще віддано на поліцію. Там признав cя він щиро до гріха і заявив, що найбільша єго приємність випалювати модні жіночі рукави, а особливо шовкові. Впрочім то порядний чоловік і має лиш ту одну хибу. За те сидїв уже два рази в арештї, але не вилїчено єго від тої недуги. Вже яко студент відривав стяжки і кокарди від жіночих одягів, обливав их атраментом, відтак вітріолем, а тепер взяв собі до помочи циґаро...

 

Дрібні вісти. Радник двору і начальний директор почт і телєґрафів Иван Сеферович виїхав за 6-тиждневою відпусткою зі Львова, а керму Дирекції обняв старшій радник Еміліян Ґаберлє. — Маршалок краєвий ґр. Бадені виїхав до Радехова і верне в понедїлок. — Оперетка львівска вертає з Кракова на другій тиждень і 22-ого почне грати у Львові. — Винайдено сїтки охороняючі від переїханя трамваєм елєктричним. — Будова школи кадетскої на горбку Стрийскім зачне ся ще сего року.

 

Дѣло

15.08.1896

До теми