◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

В Бібліотецї найзнаменитших повістей "Дѣла" скінчила ся попередного разу повість Андрія Чайковского з житя ходачкової шляхти "В чужім гнїздї", а з нинїшним днем починаємо друк историчної повісти Миколи Костомарова "Чернигівка". Повість сю подаємо в Бібліотецї на заявлене жаданє з кругів наших читателїв, щоби гарний сей твір знаменитого нашого историка, хоч якійсь частинї колишних читателїв наших знаний, видати окремою книжкою. Жаданє се ми сповняємо тим радше, що повість не надто довга, а потребу виданя єї книжкою і користь з того кождий мусить признати.

Зі справ зелїзничих на Буковинї. До недавна на черновецкім розширенім двірци не було руских написій. Політичне товариство "Руска Рада" звернуло ся в сїй справі до компетентних властій і одержало задоволяючу відповідь. Русини відотхнули легше, бо думали, що на двірци будуть поміщені рускі написи. Але, видно, управа зелїзниць не має понятя о рускій мові, бо — як доносить "Буковина" — замість руских написій уміщено там такі написи [як "Виход", "Для Господ" і т. д.], що переїзджаючі з Галичини люде будуть сміло могли думати, що коло Неполоківцїв вступили на россійску теріторію. А прецїнь управа державних зелїзниць повинна знати о міністерскім розпорядженю, якої мови і правописи в рускім мають всї школи а затим і ц. к. власти уживати! — Цїкава також річ, як управа зелїзнича поступає при обсадї посад на Буковинї. Инші власти звичайно жадають від урядників на Буковинї знаня нїмецкої і одної краєвої мови. Не так при зелїзници. Там иґнорують краєві мови цїлковито, а жадають за те знаня польскої мови! Именно в розписанім тепер конкурсї на три важнїйші посади, дві в Чернівцях а одну в Новоселици, жадає ся не знаня одної краєвої, але польскої мови. Чи вже й на Буковинї загадало правительство будувати Польщу?!

Львівска рада повітова рішила розвязати раду громадску в Яричеві, мимо супротивленя тих панів, що верховодять в повітї... Они здаєть ся будуть старатись в видїлї краєвім о знесенє тої ухвали.

Про громадку Галичан, що виїхали на виставу до Нижнього Новгороду, доносить "Новое Время", що они повертаючи відвідають Петербург і стрітять ся з торжественим принятєм, яке готовить для них славяньске благотворительне общество. Проґрама, уложена комітетом [до котрого належать: видавець "Світа" Комаров, статскій совітник Василєв і директор департаменту мореплавства секретар благотворительного общества Аристов], містить в собі: торжественне принятє на двірци, пир і огляненє міста, громадна прогулька до Кронштадта відвідати могилу Михайла Качковского. Підчас їзди до Кронштадта на пароходї "Котлинї" відбуде ся пир в честь гостей з промовами.

За динаміт достатчуваний властителям копалень в Бориславі, котрі не мали позволеня уживати набоїв динамітових, увязнила жандармерія дрогобицка одного жидка з Турки. По переслуханю в повітовім судї дрогобицкім відставлено єго під екскортою до Самбора.

Ивана Дороциньского, властителя копалень в Східници, котрий застрілив з револьверу селянина Проня зі Східницї, а при веденім против него слїдстві карнім оставав на вольній стопі, увязнено в наслїдок анонімного листу з Дрогобича, що він перед карною розправою, визначеною перед судьями присяглими в Самборі на 27-ого с. м., хоче утїчи до Америки.

Дрібні вісти. Цїсар yдїлив громадї Верхняківцї, повіту борщівского 100 зр. на будову церкви, а громадї Наконечне ad Яворів, повіту яворівского 100 зр. на реставрацію церкви. — Презідент міністрів ґp. Бадені кінчить завтра свою відпустку і виїздить до Відня, де 18-ого буде на торжестві уродин цїсарских. — Намістник краєвий кн. Сангушко має обняти 18-ого с. м. своє урядованє. — Цїсар Вильгельм II. дав начерк до образу представляючого армію охороняючу промисл та штуку і уложив марш, котрий музики війскові будуть грати: підчас гостини царя в Берлинї. — В Трієстї засуджено за обиду маєстату 16-лїтного ученика школи торговельної Марка Меколіна на пять місяцїв тяжкої вязницї. — Намістництво уневажнило вибори до ради міскої в Самборі; нові вибори мають бути розписані на вересень с. р.

Дѣло