◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

В справі громадної депутації руского народу до Відня. На численні запитаня, чи наспіла відповідь на меморіял вручений громадною рускою депутацією Єго Величеству цїсареви в справі надужить при виборах 1895 року, котру то відповідь вже давно сиґналізовала ґазета "Czas", — заявляємо, що Впр. о. Озаркевич, яко провідник депутації, о нїякій відповіди нїчо не знає, отже вість Czas-у про якусь відповідь виглядає на — "бляґу" пущену для збаламучена опінія опінії ширшого світа...

Рускій Сокіл у Львові дістав запрошенє від ческого Сокола в Подебрадї на торжество, яке той ческій Сокіл устроює дня 15-ого серпня с. р. з нагоди відкритя памятника короля Юрія Подєбрада.

Раду громадску в Балигородї повіту лїського розвязало намістництво за господарку жидівску. Комісарем правительственним назначений тамошний аптикар д-р Стан. Фалишевскій, а єго заступником лїкар окружний д-р Робель.

Великі маневри галицкі зачнуть ся 1-ого вересня і будуть тревати пятнацять днїв. Цїсар приїде вже 31-ого с. м. о 11 год. перед полуднем до Комарна і замешкає в замку ґр. Лянцкороньского. Після проґрами маневрів — "неприятель" т. є. сторона зачіпаюча вибудує свою зелїзницю з Радимна до Трійчиць, а з-відтам до назначеної позиції артилєрії. Крім того сторона зачіпна має заложити стації для освітленя і бальонів captifs, обсерваторії та укріплене місце для комісій вивідуючих під Батачами. Сторона обороняюча буде між иншим мати за задачу закладати телєфонічні і телєґрафічні полученя, також стації для освітленя, бальонів captifs і обсерваторії. Служба двірска і складані бараки для неї є вже на місци.

Бурі. В четвер дня 6 с. м. около 2-ої години пополудни навістила жидачівщину над Свічею велика буря з градом. Град падав величини волоского горіха, а місцями цїлими грудами завбільшки кулака. Найбільше потерпіли громади Сулятичї, Демня сулятицка, Ласків і Корчівна. Шкоди дуже великі. — В околици Збаража дня 8. с. м. коло 8-ої години вечером надійшла страшна чорна хмара переривана безнастанними ясними бласкавками зі сторони Чернилова мазовецкого. Туча засягнула Зарудя, Валахівку, Стриївку і Кайданцї, идучи дальше в повітї скалатскій. Вода по ярах і потоках попереривала греблї, позривала містки, позносила намочені коноплї, з сусїдних горбів над ярами позносила полукіпки, а декуда град знищив гречки і вівси. Рівночасно буря перейшла через Чернихівцї, Збараж, Лубянки нижні і вижні, Добромирку, Гущанки, Терпилівку, Скорики і дальше за границю россійского Поділя. В Добромирцї, лежачій над глубоким подільскім яром, перетятим допливом Збруча, град наробив немалої шкоди. Вода прибула по самі стїни хат над яром положених, повиривала старі верби і тополї з корінєм, цїлком занесла намулом огороди і пірвала стодолу зі збіжем. В тій стодолї ночував селянин з жінкою і дївчиною. Коли в ночи страшна сила води, стїкаючої з гори, забрала стодолу, селянин, пірваний филею, вловив ся дерева і виратував ся, але женщина з дитиною, захоплена водою в снї, згинула без помочи; доперва на другій день знайшли их люде в Лозівцї на болоню під вербою у віддали двох кільометрів. Греблї попроривані, млини ушкоджені, луги занесені намулом; шкоди величезні. — Про таку саму бурю з градом пишуть з Бергомету над Прутом в Буковинї, де падав град величини курячого яйця і наробив великої шкоди в Зеленові, Пядиківцях, Реваківцях, Бергометї і Дубівцях.

Огнї. Дня 9 серпня с. р. в ночи згоріла коршма в Синькові коло Радехова; огонь був підложеннй, але виновника не викрито; погоріла худоба; жиди ледви змогли вікнами повискакувати, бо двері злобна якась рука попідпирала.

Пята курія у Львові. Секретаріят маґістрату міста Львова вислав вчера до намістництва лісту горожан управнених до голосованя в V-ій курії виборчій. Після офіціяльної тої лісти число вибopцїв з громади міста Львова виносить 28.000. На робітників припадає 7.000. Той цїлий спис виготовлено в 14-ти днях під проводом радника Люкаса.

Довгій вік. В Кокошинцях, тернопільского повіту, живе Марко Флирак, колись грабар, числячій собі 109 лїт житя. Мимо такого високого віку єсть він бодрий на тїлї й души і знає богато розказати з свого житя. Мав він десятеро дїтей, з котрих осьмеро ще жиє. Дїти також уже посивілі старики.

З любови. Улан Дутка, син громадского писаря з Берлина під Бродами, вийшов в суботу з брідскої касарнї до дому, щоби перед відходом на маневри попращати ся в родичами і своєю "любкою" О. Дізнавши ся по дорозї, що єго "любка" хоче єго покинути, бо має вже иншого, так собі ту річ взяв до серця, що постановив пімстити ся. Отже викликав дївчину з хати і пійшов з нею до саду. Тут робив їй докори і жалував ся на єї поведеня, а коли дївчина не богато собі з того робила, вхопив Дутка карабін [бо прийшов до села в повнім уоруженю] і два рази випалив до своєї любки. На щастє оба висгріли хибили; дївчина наполохана лише зімлїла і упала на землю. Дутка, перепуджений, гадаючи, що убив дївчину, вистрілив третій раз до себе. Сим разом вистріл був певний, бо улан повалив ся з розбитою головою без житя на землю.

Дрібні вісти. Маршалок краєвий Ст. ґр. Бадені виїхав до Коропця. — Закон о кредитах меліораційних дістав цїсарску санкцію. — В Тунісї відкрито фабрику фальшивих банкнотів француских і сконфісковано лише 100.000 штук готових стофранківок. — У Відни віднайдено три незнані доси пісни Франца Шуберта. — В Берлинї продукує ся в тамошнім паноптікум молодий француз в той спосіб, що через 13 днїв буде висїти на шибиници, потім віджиє і поїде в дальшу дорогу. — В клюбі почтовім у Львові від суботи будуть пописувати ся артисти папуги під дирекцією Томасевича. — В Тернополи при будові нової огрівальнї води для машин зелїзничих завалило ся руштованє і упало двох робітників; один з них помер в наслїдок тяшкого покалїченя, другій сильно потовк ся. — Зараза на рогату худобу лютує ся в охрестности Самбора; в селї Корналовичах упало вже богато штук.

Дѣло