◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

В cпpaві розвязаня довірочного збору в Вишатичах і арештованя посла Новаковского одержуємо з Перемишля таке письмо: На вчера, 9-ого с. м., скликали було громадяне села Вишатич в перемискім повітї довірочну нараду і запросили свого посла Новаковского. Перед самим почином наради явив ся комісар перемиского староства Мірскій і заявив, що збори розвязує "за-для епідемії". Посол Новаковскій, зачудуваний, замітив, що в повітї перемискім нїякої епідемії нема. Тогдї комісар Мірскій арештував Новаковского і відставив до Перемишля до ц. к. староства. Староста радник Горецкій зараз пустив посла Новаковского на волю. П. Новаковскій віднїс ся сейчас телєґрафічно до ц. к. намістництва і до ц. к. міністерства з жалобою на безправну заборону довірочної наради і на насильство сповнене ц. к. комісарем Мірским на єго особі. Якій буде наслїдок ceї жалоби — яку посол Новаковскій дістане сатисфакцію, взглядно як власти зверхні поступлять супроти комісаря чи концепіста Mipcкoго за єго учинок — побачимо. То річ певна, що Галичина фактично від якогось часу остає в станї виїмковім...

Єго Ем. кардинал Сембратович виїде дня 14 н. ст. серпня з Підлютого і прибуде до Львова 15-ого вечером.

Від Кристинополя пишуть нам: По короткій перерві взяли на ново патри Єзуїти в свої руки заряд монастиря Василіяньского в Кристинополи. Причиною того мають бути непорядки, які вкрали ся в парохії кристинопільскій за завідательства Василіянина о. Сильвестра Кизими, котрий має переселити ся до Бразилії. Добре би було, щоби старшина при обсаджуваню завідательских посад по парохіях Василіяньских звертала більшу увагу, кому таку посаду повірити, бо можна бути спосібним монахом до хору, ревним в приписаних молитвах та медитаціях, а не бути спосібним до завідуваня парохії. Се ясне і зрозуміле. — X.

Товариство руских робітників "Родина" у Відни — як нам з-відтам пишуть — розпічне небавом свою дїяльність. Намістництво долїшної Австрії приняло статут товариства рескриптом до ч. 70.091 з 31-ого липня 1896. до відомости. [Першій статут за-для єго недостач відкинено, а повторний статут в редакції виготовленій членами товариства "Сїч", внесений 20-ого липня до намістництва, принято до відомости.] Перші загальні збори "Родини" відбудуть ся в недїлю 16-ого н. ст. серпня о годинї 5-ій пополудни в ресторанї "Zur schwarzen Katze" I. Bezirk, Zeidlitzgasse. Адреса оснувателїв на руки Михайла Богайчука, XVIII. (Wahring) Theresiengasse 32. II. Звичайним членом може стати кожда особа рускої народности пробуваюча у Відни. Вписове 25 кр., місячна вкладка найменше 10 кр. Членом-оснувателем став той, хто зложить раз на все 50 корон (25 зр.) Члени спомагаючі платять річно 10 корон (5 зр.), вкінци членів почестних именують загальні збори за заслуги для товариства або вітчини.

Бypі. Дня 7 с. м. около години 6-ої вечером перетягнула страшна буря над Червоногородом в повітї залїщицкім, а хоч тревала лише шість мінут, наробила великої шкоди в полях і лїсах. В селї позривала криші з хат, понищила цїлком плянтації тютюну і збіже незвезене, кукурузу, ячмінь, овес, і т. д. Град величини курячого яйця покалїчив людей і худобу, а од ного хлопця забив. В лїсах вітер повиривав дерева з корінєм. Так само в Хмелевій, Лятачи і Дорогичівцї повіту залїщицкого лютила ся страшна буря з градом величини волоского горіха. Все, що находило ся на пни, як кукурузу, овес, ячмінь і т. д., знищене до тла. Полукіпки буря рознесла, а град вимолотив; стирти в поли буря порозвалювала. Селяне в роспуцї, бо передновок зачне ся вже незадовго. І з Буковини доносять, що там — в Неполоківцях, Вашківцях, Дубівцях і Радівцях лютила ся страшна буря з градом, громами і блискавицями. Град величини волоского оріха і більшій повибивав по домах шиби і понищив засїви осїнні. Садовину так збило, що нїчого не лишило ся на дереві; цїлком знищило і бараболї, горох, коноплї, і т. д. Декуди верхи з хат позносило, а в Радівцях згорів фільварок. Град стаяв аж другої днини в полудне; длятого то і упала температура на цїлім Покутю і на Буковинї.

Недостача ремісників, особливо ковалїв і шевцїв, дає ся — як з відтам пишуть — сильно відчувати в скільскій Верховинї. В селах Хащованє, Ялинковате, Волосянка, обі Рожанки і Славско, нема нї одного шевця. З якою-небудь роботою треба їхати до Сколього або Стрия, а се сполучене з більшими коштами і клопотами. Коли-б н. пр. в Славску, де є стація зелїзнича і уряд почтовий, осїли порядні швець і коваль, то певно мали би достатком роботи для себе і для своїх челядників.

Вісїмсот игол в тїлї. Недавно зроблено в Новім-Йорку дуже цїкавий дослїд при помочи лучів Рентґена. В тім містї жиє гарна 21-лїтна дївчина Мальвіна Морфорд, котра терпить на невилїчиму манію ликати игли або втикати их собі в тїло. Манія та, як говорять хірурґи і лїкарі з заведень для божевільних, є у всїх краях дуже розширена. Випадок той, о котрім пишемо, о стілько цїкавійшій, що недужа перебула вже сто операцій, в котрих лїкарі добули з єї тїла не менше як 800 игол. Дївчина перечить рішучо щоби коли поликала игли або встромляла собі в тїло, длятого треба догадувати ся, що она робить се в станї непритомности. Игли, як відомо розходять ся по цїлім тїлї і викликують страшні болї. Д-р Бурров зарядив при помочи лучів Рентґена фотоґрафічну знимку правого рамени дївчини. На одержанім образї було видно що-найменше 30 тонких чорних пасків, котрі вказували місце, де були игли. Д-р Бурров зараз таки усунув 9 игол, однак дальше оперованє мусїв понехати з причини великого упливу крови. Молода пацієнтка остає все під доглядом матери і трудно вияснити собі, з-відки бере игли, котрими нищить своє здоровлє.

Дрібні вісти. В Кшешовицях на Мазурах дня 3. с. м. в часї ярмарку артілєрії наїхала на товпу людей, а одна жінка, діставшись під колеса, згинула на місци. — Средство на рака, — як пишуть з Парижа, — мав винайти по довголїтних студїях д-р Винк. Каміньскій і незадовго має предложити єго академії лїкарскій в Парижи. — Цїсар дарував громадї Живачів в повітї городеньскім 100 зр. на докінченє будови церкви. — Четверте загальне віче австрійских сторожей огневих відбуде ся в днях 5, 6 і 7 вересня в Целівци. — Стрейк робітників будівляних зачав ся дня 10 с. м. в Ланьцутї; ходять о скороченє часу працї і о підвисшенє платнї.

Дѣло