◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Дѣло, 11.06.1896

Новини

Огнї. Дня 6 с. м. навістив сильний огонь село Бориничі повіту бобрецкого. Згоріло 14 господарств і хата двірска, в котрій мешкало 8 родин наймитів двірских. Шкода виносить над 5000 зр. В огни попекло ся троє людей і згоріло кільканацять штук безрогів. Ратунок був майже неможливий, бо сильний вітер переносив пожежу з одного даху на другій.

Град. Дня 3 с. м. упав град в Ляшках повіту бобрецкого і наробив шкоди в городах, а дня 8 с. м. упала сильна туча сполучена з хмароломом в Бориничах. — Опад води був дуже сильний, бо виносив 44.8 цтм. після апарату омброметричного.

Крадїж в краківскім товаристві обезпечень у Львові зацїкавила ширші круги, бо показало ся, що щось попсувало ся іm Staate Danemark. Львівскій Przegląd так пише: "Про крадїж заговорили вже заграничні ґазети, а в самім Львові кружать найрізнїйші вісти. Говорять, що арештований в недїлю і відставлений до вязницї урядник товариства, Калиновскій, допускав ся систематично крадежей від кільканацяти лїт і нїхто з управи товариства про се нїчого не знав, хоч товариші Калиновского звертали на се увагу дирекції, що сей панок грає дуже грубо в покутних шулєрнях а ще й много видає на своє удержанє. А однак дирекція товариства взаїмних обезпечень не уважала відповідним зарядити контролю. Віденьскі ґазети подають, що сума викритих доси дефравдацій, доконаних Калиновским, виносить 22.000 зр. Після наших информацій, она виносить значно більше. Занотувати треба ще такі два характеристичні моменти. Управа товариства взаїмних обезпечень не могла рішити ся через десять днїв, чи віддати справу прокураторії, та через довірочні особи предкладала Калиновскому, щоби утїк за границю, однак Калиновскій на се не хотїв згодити ся і відповів, що волить відпокутувати вину а відтак стати честним чоловіком. Другій момент такій, що Калиновскій мабуть не називає ся Калиновским ино Павлишуком, а прибравши собі се добре звучне прозвище вкрутив ся до товариства." "Як небудь — робить Przegląd свої кінцеві замітки — справа викликала прикре вражінє. Не иде о квоту, котру здефравдовано, бо дирекція розложить єї на всїх, що асекурують ся в товаристві, і на кождого випаде по кількадесять кр. заплатити або о кількадесять кр. менше звороту дістати. Але найприкрійше в тім се, що захитала ся віра в точне строге і ретельне веденє сеї институції, що будять ся сумнїви що-до єї внутрішного устрою, що повстає здогад, що в институції мусить скривати ся неодно лихо, котре аж случайно виходить на верх." — Мабуть річи мусїли зайти дуже далеко, коли львівскій Przegląd поважив ся написати тих кілька прикрих заміток о зарядї краківского товариства обезпечень. Може бути, що по тім драстичнім случаю забере ся хто завести дуже потрібні реформи в управі краківского товариства, котра дуже часто оглядала ся лиш на "коліґації" і нa добре звучні прозвища своїх урядників, а не на дїйстну працю в хосен институції. Але може бути і таке, що цїлу справу зацитькають, як се выходить н. пр. з пропонованої Калиновскому утечі за границю, і все лишить ся при старім.

О страшній пригодї доносять з Великих Мостів: Тутешний лїкар д-р Олійник поїхав в недїлю д. 7 с. м. до Холоєва до своїх родичів, до котрих в щирій любови синівскій часто навідує ся. Поїхав з ним тутешний господар Гринь Морозовскій своїми кіньми. В Холоєві уміщено Морозовского на ніч з візком і кіньми в стодолї родичів д-ра Олїйника. По півночи пробудив ся Морозовскій і спостеріг, що стодола в огни. Стративши на разї голову, забув цїлком, як зачинив за собою ворота та не годен був відчинити их. Вже почала горіти на нїм одїж. Вкінци на єго крики прибула поміч. Відчинено ворота, а так вийшов Морозовскій в попаленій одежи, але бодай з житєм. Однако гарні конї, новий угорскій візок і всї річи, що були на нїм, всьо згоріло. Морозовскій чоловїк тверезий і не курить, отже огонь мусїв повстати з підпалу. Д-р Олїйник, розуміючи нещастє Mоpoзoвскoгo, винагородив єму шкоду, хоч склалась она без єго вини.

Дѣло