◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

 

 

В институтї дївочім під зарядом СС. Василіянок у Львові відбудесь в четвер 11-ого с. м. испит річний з домашних наук під проводом Є. Ем. Преосв. митрополита-кардинала. Початок о годинї 5-ій. По испитї відправить ся о годинї 7-ій в церкві СС. Василіянок молебен до Преч. Д. Марії, по котрім Є. Еміненція удїлить всїм присутним благословеня Найсв. Тайнами.

 

Еміґрація наших селян до Бразилії зовсїм не перестала, але відбуваєсь таки на велику скалю, тілько без шуму а тихцем. Пересвідчитись о тім можна на двірцях зелїзничих. Дня 6 с. м. прибуло до Львова богато еміґрантів. О тих еміґрантах пише нам один Русин [п. Б. П.]: "Стрічав я их, каже, дуже много на стаціях шляху Гусятин-Львів. В Гадинківцях [повіта гусятиньского] всїло 48 осіб, потім всїдали в Чорткові, Бучачи, Станиславові і т. д. Казали, що їдуть до Бреми, куда зі Львова відставить их Тушиньсвій, властитель спедиційного бюра у Львові." — Сими днями задержала поліція у Львові кільканацять родин з Синькова повіту залїщицкого, котрі випродавши ся пустились без пашпортів до Бразилії. При ревізії на двірци показало ся, що еміґранти не мають не то пашпортів, але і грошей на дорогу, а декотрі ще й не сповнили войскового обовязку. Тепер они мусять ждати у Львові на пашпорти, платять в одній жидівскій господї по 7 зр. на добу за уміщенє і не мають навіть в що передягнутись, бо свої річи вислали до Бреми. — Дня 4. с. м. виїхало до Бразилії кількох паробків з Осовець і Петликовець повіту бучацкого; взагалї в околици Манастириск горячка еміґраційна починає збільшати ся. — Днї 8. с. м. [як пише один львівскій Русин "Галичанинови"] стрітили два тутешні Русини на улици Личаківскій селянина Петра Пунду з Новосїлки повіту скалатского. Пунда вертав піхотою з Удіне до дому і так розповів исторію своєї еміґрації: Ще в зимі дістали люде в Новосїлцї від аґента Нодаріого і від Сїделиква письма з заохотою до Бразилії і казали присилати туда 10 зр. на "шіфкарти". Пунда, отець пятеро дїтей, властитель одного морґа землї, продав своє майно за 100 зр. і хотїв еміґрувати з цїлою сїмєю, однак дістав в старостві пашпорт лиш для себе. 'Заплативши довги, вибрав ся з сумою 45 зр. в Світлий понедїлок з многими другими еміґрантами до Удіне. Тимчасом аґент жадав ще 80 зр. за корабельну карту, а коли хто не мав тої суми, проганяв єго сейчас, при чім Сїделник брутально обходив ся з селянами. Около 150 людей по дводневнім побутї в Удіне вернулись пішки без крейцаря до дому. Вид був страшний; жінки з дїтьми ридали цїлу дорогу так, що всюди в Италії стрічали глубоке сочувство. Пунда незадовго полишав своїх товаришів, многі з них по дорозї захорували і Бог знає, що з ними стало ся. В Будапештї хотїв він "подати ся на цюпас", але єго не приняли. По 7-тиждневій вандрівцї прийшов він до Львова, а в суботу надїє ся прибути в рідне село. Але що він там буде робити? От вам бразилійскій рай!

 

Справа побільшеня числа послів галицкого сойму. Доповняючі вибори послів соймових, по санкціонованю закона о побільшеню числа послів: о двох зі Львова а одного з Кракова, мають бути розписані в осени с. р., щоби ново вибрані посли могли взяти участь в найблизшій сесії соймовій. — Крім того видїл краєвий виготовляє справозданя в тих двох квестіях ординації виборчої: Розходить ся найперше о вилученє 30 більших міст з курії сїльскої і наданє им права окремого вибору послів соймових в курії міскій. В тій справі збирає видїл матеріяли статистичні. Друга квестія, чи ректорови політехніки львівскої признати голос вірильний. Видїл кр. має найперше порішити квестію, чи годить ся на голоси вірильні, а коли відповідь випаде притакуюча, то признасть право до голосів вірильних: презесови краківскої академії наук і ректорови політехніки.

 

Екзекутор податковий перед судом. Дня 9 червня зачала ся розправа карна перед судом в Тернополи против екзекутора податкового Ивана Савицкого, обжалованого о се, що спроневірив в часї від 1888 до 1895 р. в Чорткові квоту 2043 зр., зложену до єго рук 143 податниками. Всї пошкодовані зізнають, що гроші заплатили Савицкому, а він их очевидно не зложив в урядї податковім, бо они мусїли в друге заплатити ті гроші або були граблені за ті залеглости. Обжалований Савицкій признав, що будучи екзекутором податковим в Чорткові, спроневірив 1878 зр. 78 кр., але не більше. (Як видимо, розходить ся тут лиш о 164 зр. 22 кр.) Гроші ті заплатили до єго рук податники, а він не зложив их в урядї податковім, бо хотїв покрити страту, яку потерпів в 1890 р., згубивши підчас ярмарку в Улашківцях зібрані гроші податкові в квотї 1160 зр. — Розправа потреває два днї.

 

Убив в білий день на улици в Сяноцї сокирою богатий лихвар і радний громадскій Мендель Веніґ другого жида Моріца Ґотданка з мести за се, що на донесенє Ґотданка прокураторія зарядила слїдство против Веніґа о лихву і він був засуджений.

 

Антісемітскі демонстрації проявили ся сими днями у Львові в огородї міскім [зв. єзyїтcкім], именно в недїлю і ві второк. Обома разами жиди мусїли забирати ся з реставраційного ронда в огородї.

 

Студенти університету в Градци стирійскім а именно Болгаре, Поляки, Румуни, Русини, Серби, Словінцї, Хорвати і Чехи, — на довірочнім зібраню ухвалили в справі угорского тисячилїтя резолюцію такого змісту: "Глядячи на угорске торжество тисячилїтя як на пятно XIX-ого столїтя, як на обиду кинену в лице освіченій Европі, бо угорске тисячилїтє не єсть дїлом високої культури і моральної зрілости, але звеличанєм диких насильств, яких допустили ся Мадяри в часї тисячи лїт на згаданих народностях Угорщини, а позаяк цїла освічена Европа, не знаюча правдивого стану річи, не протестує против угорского торжества тисячилїтя, то ми протестуємо яко заступники молодої интеліґенції на градецкім університетї.

 

Дѣло

10.06.1896

До теми