Вже майже всї ц. к. окружні ради шкільні зараджують вибори до рад шкільних місцевих після "славної" устави з 23 мая 1895. Загально вже знано і то не дасть ся заперечити, що ся устава вимірена против Русинів і против селян. Гляньмо на цифри. До місцевої ради шкільної належать без вибору: 1) обшарник двірскій — Поляк; 2) делєґат повітовий — Поляк; 3) латиньскій священик — Поляк; 4) учитель — Поляк або Русин, але дуже часто Русин боїть ся своєї тїни та все голосує з панами чи там з Поляками; — по рускій сторонї остає ся: 5) рускій священик і 6—7) двох селян вибраних громадою. З того зуставленя виходить, що долю: чи вибір має випасти в користь Русинів чи Поляків, рішає позиція під 4) т. є. учитель. Він єсть тут посередником і так сказати рішаючим чинником. Але знаючи добре більшість нашого учительства сїльского, не можна на них богато рахувати... Та хоч тая устава вже була критикована, я хочу піднести ще деякі неясности, неточности та недогідности.
I. В §2 говорить ся, що окружна рада шкільна може для шкіл кількох територій установити одну спільну раду шкільну місцеву. То понятє "територія" єсть тут неясне, а сли має ся розуміти осібні громади [як се вже і вводить ся, причіпом в повітї жидачівскім, що для кількох громад заводять одну раду місцеву], то питаю ся: з відки приходить селянин з одного села клопотати ся ще школою в другім селї, коли він уже зі своєю має досить клопоту?
II. В §.3. [і 4] сказано, що в склад місцевої ради шкільної входить репрезентант kościoła. Власне о то ходить, щоби у нас у всхідній Галичинї в чисто руских селах не засїдав в радї шкільній польскій священик, — бо знаємо, що на Мазурах в чисто польских селах певно не буде засїдати священик рускій.
III. Вь §.4. сказано, — що де єсть кількох священиків, там засїдає в радї тілько оден, і то той, котрого призначить власть духовна. В якій спосіб мають прочі члени знати, котрий єсть визначений? — то значить: чи визначений властію духовною має ся виказати яким письмом?
IV. Смішний єсть §.6. в тім місци, де каже ся, що по трех лїтах уступає половина репрезентантів громадских, і то за першим разом через жереб. Яка властиво "висша идея" присвічувала законодавцям, що таке вигадали, годї збагнути. Хиба тая, щоби консервативних мужиків научити більше поступових "статутів", бо по трех лїтах збирає ся рада громадска знов вибирати одного члена до ради місцевої на місце котрогось там вильосованого, а она на ново вибере того самого, бо вибір поновний єсть допускаємий.
V. А вже мабуть найменше "удалий" єсть §.12, де каже ся, що засїданя ради місцевої визначує аж краєва рада шкільна! Доси ще такого не бувало.
VI. Страшний єсть §.19., бо після него рада окружна може не тілько "звалити" предсїдателя, але в кождім часї і цїлу раду "прогнати". Сего доси не було в нашім законодавстві шкільнім. Оно єсть і причиною, що нема надто охочих, щоби убігались о гідність предсїдательства, бо не знати, як хто буде "w górze widzianym"...
Важний для нас єсть §.3, де сказано, що кождий член має тілько оден голос, хочби засїдав в радї з кількох титулів [н. пр. яко обшарник і яко делєґат ради повітової]
В декотрих повітах вже знаємо оголошених делєґатів повітових; з бережаньского повіту нема такого цїкавого, аби публично оголосив делєґатів. Та здаєть ся нема між ними руских священиків. Наші "bracia" чогось боять ся нас. Польских священиків єсть далеко менше, а на них накладають ті "тягари". Не оден латиньскій священик має в обсягу своєї парохії до 20 сїл, а він мусить бути ще делєґатом до инших сїл...
В нашім повітї стала ся ще й така притичина. В однім селї зарядила рада окружна вибори при кінци мая. Від часу розписаня виборів до уконституованя делєґат ради повітової зрік ся тої гідности, а "обшарника" хлїбодавець нагнав. Оба панове не були на "конституантї", але рада уконституувала ся. Що тепер буде?
Або — клопіт і з тим: хто має скликувати нових членів в цїли уконституованя? чи давнїйшій предсїдатель, чи зверхність громадска? Бо і так зле, і так недобре. Давнїйшій предсїдатель не конче мусить входити в склад нової ради, то звідки він має нею піклувати ся? А знов щоби зверхність громадска скликувала, якось також не a propos. і стало ся таке, що н. пр. перемишляньска рада окружна удала ся з тим до давнїйших предсїдателїв, а знов бережаньска до зверхностій громадских — і зверхість громадска має до трех днїв дати знати о уконституованю радї окружній. А що-ж в тім випадку зробимо з тими словами §-у 11-ого: "Місцева рада шкільна, скоро уконституувала ся, повинна донести о тім репрезентації громадскій і радї шкільній окружній"? Як же то погодити, коли бережаньска рада окружна виразно здала сю справу на зверхности громадскі?
Дѣло
09.06.1896