[Парляментарна робота. — Реґуляція платнї урядників. — Рускі петиції.]
Дня 29 мая 1896.
Палата послів ради державної має скінчити свої засїданя дня 6 червня, а відтак зібрати ся в осени. Однакож помимо кількократних запевнень правительства дуже многі посли не вірять, щоби в осени зібрала ся ще та сама палата, і при всякій нагодї, в повній палатї чи в комісіях, те недовірє висказують. Длятого тим більше хоче кожде сторонництво використати рештку кількох днїв для себе. Чехи хотять, щоби в тім часї залагодити новий закон о своїнї [приналежности до громади], бо теперішний стан єсть дуже докучливий для сїльских і взагалї менших громад. Однакож антісеміти, особливо-ж віденьскі посли, противні тому законови, бо він накладає більші тягари на великі міста, а перед всїм на Відень; отже они старають ся, щоби замість того закона прийшов на дневний порядок закон о висшім оподаткованю біржі. Конференція предсїдателїв клюбів має рішати о тім, які справи мають ся залагодити на остаючих чотирох засїданях слїдуючого тиждня; але здає ся, що на закон о своїнї, котрий важний єсть і для галицких громад, не стане вже часу.
Позавчера в вечер комісія буджетова радила о реґуляції платнї урядників і рішила відложити ту справу на осїнь. Референт субкомітету д-р Бер подав яко причину сего відложеня те, що нема єще покритя на підвисшенє платнї, бо правительство ще не предложило заповіджених проєктів о податку від горівки, пива і цукру, а від високости доходів з тих податків буде залежати, чи і о скілько можна буде правительственний проєкт о реґуляції платнї де в чім поправити. Ходить особливо — як приватно довідав-єм ся — о зрівнанє платнї всїх учителїв середних шкіл, о надзвичайних професорів, адюнктів і асистентів шкіл висших, о учителїв вправ при учительских семинаріях і о радників двора при найвисшім судї в Відни. Видатки збільшили-б ся о оден міліон ґульденів, а субкомітет надїє ся, що правительство, помимо свого теперішного супротивленя, згодить ся бодай на якусь часть тої суми, розуміє ся тогди, сли вистане на те проєктований дохід зі згаданих нових податків. При тім же субкомітетї, після давнїйшого порозуміня з аґраристами, домагає ся значнїйших пільг в переносних належитостях від менших посїлостей, що принесло би видаток чи властиво зменшенє доходу о півтретя міліона зр. Міністер скарбу не згодив ся на тії пільги, хотя признав, що они важнїйші та користнїйші для хлопів, нїж зменшенє податку грунтового о півтретя міліона, і хотя попередники єго Штайнбах та Плєнер були згодили ся. Своє супротивленє мотивував міністер тим, що не має покритя на ті 2½ міліона. Отже члени комісії, котрі майже всї стояли за згаданими пільгами, стали піддавати єму нові жерела доходу, именно: проґресивне підвисшенє належитости від спадщини після високости спадщини і спорідненя спадкомцїв, підвисшенє штемпля від карт зелїзничих, заведенє штемпля при жалобах о образу чести і т. и. Міністер заявив, що він ті всї проєкти собі запамятає. Пос. Романчук, зазначивши, що на пільги для селян мусить держава конче знайти гроші, запитав референта і міністра, від якого часу можуть урядники надїяти ся реґуляції платнї? чи правительство зможе додержати означеного ним самим речинця 1 сїчня 1897 р.? бо урядники відложенєм реґуляції суть занепокоєні, тим більше, що тепер через підвисшенє пенсій для вдовиць і сиріт поносять новий значний тягар (3% від платнї). На тоє питанє не дістав достаточної відповіди.
Ще все приходять петиції від руских громад з Галичини в справі ревізії катастру грунтового. Петиції ті, по ухваленю дотичного закона, суть очевидно спізнені. Найбільше петицій прийшло з перемиского повіта, заходом тамошних радикалів, відтак зі стрийского, жидачівского, долиньского і дрогобицкого повітів, заходом Підгірскої Ради, наконець зачинають приходити тепер з тернопільского і сусїдних повітів, заходом редакції Громадского Голосу; поодинокі петиції були також з борщівского, рогатиньского повіта і и., заходом поодиноких людей та товариств. Я хотїв би звернути увагу тих, що петиціями виймають ся, на отсі обставини: 1) декотрі петиції приходять з підписами але без поданя місцевости, так що не знати, з-відки они; инші з поданєм місцевости, але зовсїм без всякого підпису — таких петицій, одних і других, очевидно не можна вносити; 2) найчастїйше всї підписи зроблені суть одною рукою з доданєм хрестика, — а вже-ж лучше, щоби підписів було менше але щоби они були власноручні; 3) на декотрих по-руски друкованих і з руских громад походячих петиціях суть всї підписи, зроблені очевидно писарем громадским, польскі. — Що до заосмотреня вдовиць і сиріт по руских священиках то прийшли вже петиції, здає ся, зі всїх деканатів. Остатні петиції надійшли ще перед пару недїлями, кільканацять числом, з станиславівскої епархії (через о. Мандичевского).
Дѣло
30.05.1896