◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

З "Народної Торговлї". Сим маємо честь подати до відомости, що при складї нашого Товариства у Львові [Ринок, 36] отворили ми знов комнату до снїдань для ужитку П. Т. наших гостей. — Дирекція.

Торжественна инсталяція митрополита Аркадія Чуперковича відбула ся 19-ого с. м. в катедральній церкві в Чернівцях. Площа перед катедрою була прибрана в хоругви і вінки; перед нею був уставлений баталіон піхоти з музикою. Депутація з трех священиків і трех мирян, впровадила серед звуку дзвонів митрополита до катедри, а відтак удала ся до презідента ґр. Ґоеса, яко цїсарского комісаря для интронізації. Серед вистрілів з моздїрів і звуку дзвонів увійшов презідент до церкви, повитаний митрополитом в асистенції духовеньства. Презідент cїв на цїсарскім тронї, а митрополит став на підвисшенім місци на серединї катедри, навколо него уставило ся духовеньство. Відчитано поперед именованє презідента ґр. Ґоеса цїсарским комісарем для интронізації, в нїмецкій, волоскій і рускій мові, а опісля знов декрет именованя митрополита, також у всїх трех краєвих мовах [по нїмецки читав радник Помпе, по волоски секретар Ґрібовскій, а по pycки секретар Свораковскій]. По відчитаню декретів наступила интронізація. На промову презідента відповів впр. митрополит по нїмецки, що буде всїми силами старати ся сповнити свою високу задачу, маючи на оцї високе посланництво православної церкви, а промову свою закінчив окликом в честь цїсаря; хор питомцїв відспівав народний имн по волоски. По сїй церемонії відчитав консисторскій совітник Реус по руски именованє архимандрита Калінескула заступником св. Синоду при интронізації. Оба архимандрити-митрофори Калінеску і Козуб попровадили тогдї митрополита на єго трон, де о. Калінеску мав ще по волоски і по руски промову, запевняючи митрополита о послуху єму цїлого клира і мирян і бажаючи єму осягненя витиченої цїли. По відчитаню грамоти від св. Синоду наступило архієрейске богослуженє в волоскій і старословяньскій мові. По богослуженю відпровадила знов депутація в тім самім порядку як при повитаню, презідента ґp. Ґоеса, а опісля митрополита домів. "При цїлім торжестві — як стверджує "Буковина" — слїдна була рівно правність між Волохами а Русинами і за се Русини вдячні компетентним сферам; нехай же рускій нарід знає, що й найвисші сфери шанують єго права. Торжество скінчило ся, впр. митрополит Чуперкович вже введений у всї свої права. Нехай-же буде єму суджено правити православною церквою довгі лїта на справдїшне добро всїх православних вірних, так Русинів як Волохів!"

Посли рускі [здаєть ся соймові] мають на Зелені свята — як довідуєсь Kurjer Lw. — з иніціятиви п. Барвіньского зїхатись до Станиславова на нараду. Kurjer замічає, що по фатальній роли, яку п. Барвіньскій з товаришами відограв у Відни в часї дебат над реформою виборчою, жаден шануючій себе посол, а передовсїм пп. Окуневскій, Новаковскій і Остапчук, не можуть взяти участи в тім конвентикли.

При вчерашнім доповняючім виборі двох радних міста Львова [на місце померших радних жидів Гершмана і Шпрехера) нїкого здаєть ся не вибрано, бо голоси розстрілили ся на кільканацять кандидатів і треба буде знов переводити тїснїйші вибори. Позаяк христіяньскі комітети не пристали на предложенє жидів, щоби голосувати на одного христіянина і одного жида, то жиди солідарно голосували на двох жидів [на рабіна Шмелькеса і на Тома]. Жидівскі кандидати мали над 1.300 голосів, а христіяньских 1500–1600 голосів розстрілили cя. На кождий спосіб оба жиди прийдуть до тїснїйшого вибору.

Огнї. В недїлю в ночи вибух в Миколаєві над Днїстром огонь в загородї одного міщанина при головнім гостинци. Огонь доглянула мала дитина господаря і обудила плачем родичів, однак ратунок був уже неможливий, бо гopiв цїлий дах шопи. В короткім часї огонь розширив ся на сусїдні загороди і знищив два доми і будинки чотирох господарів. Завдяки лише сильному дощеви огонь не кинув ся на дальші части місточка, бо приладів до гашеня [як нам пишуть] в Миколаєві майже нема; в часї вибуху огню не було навіть бочок з водою і доперва у містї наповнювали водою порожні бочки витягнені з маґістрату. — В Кунашеві коло Болшовець вибух дня 15 с. м. досвіта на обшарі двірскім з невислїдженої причини небезпечний огонь і тревав до 2-ої години з полудня. В наслїдок сильного вітру небезпечність грозила цїлому селу, але завдяки енерґічній помочи сторожи огневої з Болшовець уратовано село, лише в дворі цїлком вигоріло. — В Пукові коло Рогатина спалило ся сими днями шість загород селяньских. Шкода більше як сїм тисяч зр.

О нумізматичній збірцї пок. епископа Ступницкого подає п. Титко Ревакович з Підбужа, що 1865 р., коли пок. Ступницній був ще канцлєром митроп. консисторії у Львові, показував єму медаль бронзовий, вибитий на памятку прилученя Галичини до Австрії. Був се медаль більшій і грубшій від таляра. На медали було представлено: Сидить женщина у коронї на тронї [цїсарева Марія Тереса], а перед нею клячить на однім колїнї козак і складає перед ноги цїлий пук хоругов. [Відома річ, що Австрія забрала Галичину не яко край польскій, але яко край рускій, на котрий робила собі право титулом короля Угорщини.] Ще за житя еписк. Ступницкого просив п. Т. Ревакович єго свояка о. Льва Козакевича, котрий адміністрував епископскі добра, щоби постарав ся, аби сей медаль не пропав. Але епископ небавом помер. "І здає ся — пише п. Т. Ревакович в "Буковинї" — тая для Русинів австрійских важна памятка на віки пропала, а може єї хто умисне затратив, щоб не підживлювати у Русинів австрійских надїї, що они можуть, яко Русини мати в Австрії будуччину."

Дѣло