Товариство Руских женщин в Перемишли.

Заохочені орґанізацією женщин руских у Львові, Станиславові, Коломиї і Чернівцях, оснували і наші перемискі женщини своє товариство під именем "Товариство Руских женщин в Перемишли". Безперечно основою существованя і розвитку народів єсть патріотичне жіноцтво, а вже з тих перших починів нашого руху жіночого виходить, що й наше жіноцтво стає патріотичним і зачинає дбати про справи публичні. Покинувши шкаралупу виключно домашного огнища, забажало наше жіноцтво потрудитись на ширшім поли, на поли борби о права і поступу нашого народа.

Що ино від недавна забив у нас Русинів перемиских живійше живчик народного житя. Тут, де перше було "благоденьствіє" або нїма дрімота, зацвило житє, пробудилась Русь наша, ожила під животворним впливом народних идей. Товариство за товариством основувалось, а наші женщини брали живу участь у всякій орґанізаційній роботї. Годить ся піднести труди і посвяченє женщин в нашім "Институтї для дївчат" і в товаристві співацкім "Перемискій Боян", бо, так сказати би, они душею і головним мотором розвитку тих товариств. Завдяки перемиским женщинам удав ся знаменито концерт "Пер. Бояна" в Ярославі дня 10 н. ст. мая. Декотрі мужчини члени "Бояна" відтягають ся від участи при виступах сего товариства — жіноцтво наше не знає сего, бо у него почутє обовязку і карности стоїть високо. Не хочу тут видавати суду о способі дїланя деяких людей, котрі, на жаль, признають ся до Русинів, і то неаби-якої скалї твердости, а однак за-для якихсь сплетень домашних не докладають, хоч могли би, нї найменшої цеголки до піднесеня рускої народности. Коли-б всї наші товариства мали опирати ся на таких людях, то справдї они стали би "рутеньскими", стали би нидїти, доки би цїлком не упали.

Инакше зрозуміли свій обовязок наші рускі женщини та відповідно сему поступали і поступають. Они тепер починають о собі думати, они хотять себе і свої сили добре пізнати, щоби стати в нашім народї сею силою, якою суть женщини у инших цівілізованих народів. Наші женщини поклали собі головною задачею обговорювати в своїм товаристві всї справи обходячи живо загал, они хочуть точно розслїдити і пізнати обставини, в яких живе наш нарід. Онихочуть доповнити у нас так недостаточне образованє шкільне, ведене мабуть після тої методи, що "najlepiej jak chłop i rusin głupi i niepiśmienny", як се виходило з одної бесїди ґр. Дїдушицкого. Наші женщини хотять станути на висотї нинїшної цивілізації, поняти точно свою задачу в суспільности, щоб стати на рівни з мужчинами до працї на ниві народній, щоби просвіту, свободу, добробит і моральність зробити доступними кождій одиници суспільности людскої.

Се були причини і мотиви, за-для котрих наші женщини хотять разом сходитись і собі в сїй праци взаїмно помагати. Почин до завязаня товариства вийшов від комітету, устроюючого "коляду" в навечеріє нового року 1896 для бідної учачої ся молодежи перемиских шкіл народних. На чолї того комітету стояли панї Мих. Шеховичева, Ал. Кормошева і О. Цїпановска. Побачивши тьму бідної рускої, а несвідомої своєї рускости молодїжи шкільної, уже тогдї постановив комітет завязати товариство, котре би старало ся о матеріяльне і моральне двигненє рускої, учащої ся бідної молодежи. Комітет по довшій розвазї прийшов до сего пересвідченя, що товариства чисто гуманітарні не довго цвитуть, тож рішив злучити цїли гуманітарні з ширшими цїлями.

Дня 4 н. ст. мая с. р. по полудни відбули ся перші конститууючі загальні збори "Товариства Руских женщин в Перемишли". Майже всї інтеліґентні Русинки вписались до товариства. До видїлу вибрані: предсїдателькою М. Шеховичева, а видїловими Т. Несторовичева, А. Кормошева, О. Приймова, Ол. Яремова, Євг. Франчукова, М. Пришівна, Євг. Цїпановека і М. Хомицка. Склад видїлу єсть найлїпшою запорукою розвою товариства. Товариство буде мати бібліотеку, зложену з книжок, трактуючих головно о квестіях жіночих та о всїх прочих справах обходячих тепер цивілізований світ. Крім сего зверне товариство увагу свою на домашний промисл, народні звичаї і обичаї. Поміщенє має Товариство в обширних комнатах "Рускої Бесїди".

Тож коли котра з перемиских Русинок не належить ще до сего гуманітарно просвітного товариства, то повинна вписатись в члени і приложити свої руки до спільної працї, бо в єдности сила. Рівнож і ви, Русинки з повіту перемиского та з сусїдних повітів, вписуйте ся в члени, а покористуєте ся неодною книжкою з бібліотеки товариства та прислухаєте ся цїкавим відчитам і диспутам. Коли женщини рускі стануть просвічені і свідомі своєї задачі, то не тілько, що ми Русини дорівнаємо иншим цивілізованим народам, але в поступі і в розвитку институцій народно-суспільних их перевисшимо.

Дѣло