[Тріюмф і нaдїї ґр. Баденього. — Реформа виборча. — Реформа податкова. — Нїмецка лївиця і польске "коло". — Сподївані відзначеня. — Петиція в справі ревізії катастру грунтового.]
Мимо деяких часткових поражень — ґр. Бадені все-ж таки тріюмфує: реформу виборчу ухвалено в третім читаню величезною більшостію голосів. Межи 19 опозиціоністами було 14 молодо-Чехів, 2 старо-Чехи (д-р Досталь і кс. Вебер), демократи д-р Кронаветер та Пернерсторфер і Романчук. От же не самі тілько "скрайні елєменти" голосували против Рітнерівского проєкту, бо н. пр. молодо-Чехи д-р Слявік або Бляжек (професор політехніки) не належать до "скрайних", а оба згадані старо-Чехи суть навіть консерватистами. Ґр. Бадені по тім голосованю телєґрафував зараз о результатї до цїсаря і одержав коротку телєґрафічну відповідь: Ich gratuliere. — Також довершенє реформи процедури цивільної єсть важним дїлом, а третим таким дїлoм було би довершенє реформи податкової. Нова процедура цивільна має війти в житє вже від 1898-ого року; она потягне за собою видаток через збільшенє судівничого персоналу около 8 міліонів риньских. Коли-б ґр. Баденьому удало ся ще в осени переперти буджет на рік 1897-ий, то не тілько величав би ся доконаними дїлами, але і з певним успокоєнєм вижидав би нового парляменту.
Се-ж власне непокоїть нїмецку лївицю а також і молодо-Чехів. Нїмецкі ліберали видять, що правительство их визискує, не даючи им нїякої винагороди, а противно, роблячи уступки чи властиво уступаючи найзавзятїйшим их противникам — антісемітам. Длятого нїмецко-ліберальне сторонництво в Чехах, найсильнїйша их підвалина і остатна твердиня, візвало нїмецку лївицю в парляментї, щоби перестала вислугувати ся правительству, і вказало на досвід, що далеко менші сторонництва через своє рішуче виступованє осягають користи, коли она мимо своєї численности а вірної служби интересам державним єсть фактично безсильна. Також деякі корифеї лївицї, н. пр. проф. Зіс, домагали ся того самого і грозили навіть виступленєм з клюбу. Але лївиця вже не має сили до якогось рішучого кроку. По авдієнції д-ра Люеґера у цїсаря вправдї на хвилю зворушила ся, але потім знов притихла. — Також молодо-Чехи боять ся, що через порішенє реформи податкової становище ґр. Баденього скріпить ся, коли они ще не осягнули від него більших концесій. З того політичного мотиву они грозять опозицією а навіть обструкцією против довершеня реформи податкової, а подають тую впрочім раціональну причину, що така реформа належить вже до нового парляменту, в котрім всї интересовані верстви народу мають бути заступлені. Однакож ледви чи они свою грозьбу виконають або чи обструкція им удасться. Правительство з-разу зовсїм не рвало ся до довершеня реформи податкової — міністер Білиньскій в своїй першій промові відзивав ся холодно о тій справі і лишав єї зовсїм до волї парляменту. Однакож відтак правительство змінило свою гадку. Именно польске "коло" а також нїмецка лївиця настають на полагодженє реформи податкової.
Чи правительство постарає ся через палату панів в реформі виборчій скасувати постанову о тайнім голосованю, ще не знати на-певно. Часть польского "кола", особливо "подоляки", має дуже наставати на се і ладить ся мобілізувати всї свої сили; але за те декотрі з "демократів" польских, котрі за-для солідарности перше голосували против тайности, заявляють, що при поновнім трактованю сеї справи усунуть ся від голосованя. Впрочім шляхта ладить ся при нових виборах кандидувати і в пятій курії. З-разу она накланяла до сего деяких популярнїйшиx "демократів", думаючи сим способом убити нараз двох зaяцїв: і позбути ся сих-же демократів з курії міскої, маючи надїю переперти там своїх людей, і не допустити до вибору в пятій курії яких "людовцїв" або радикалів. Але тамті "демократи" відказали ся, отже тепер що-найзаможнїйші аристократи гадають пустити ся до кандидованя і надїють ся при помочи грошей і правительства побідити.
Ходять вісти о маючих наступити відзначенях знатнїйших парляментаристів за их заслуги. Відзначеня ті мають дістати ся именно членам польского "кола" і нїмецкої лївицї. Віцепрезідент Давид Абрагамович має стати тайним совітником, а ґр. Пініньскій дістати високій ордер; з нїмецкої лївицї мають д-р Бернрайтер, д-р Бер і д-р Ґец подіставати ордери. Такій спосіб відзначуваня парляментаристів за парляментарні заслуги стрічає ся з острою критикою у послів независимих... Однакож ордероманія нинї цвите загально, а ґр. Бадені звичайно невисоко таксує людей та старає ся зробити их ще низшими.
Окрім згаданих в "Дѣлї" петицій в страві ревізії катастру грунтового з повітів стрийского, долиньского і жидачівского прийшло [також на руки Романчука] кількадесять подібних петицій з перемиского повіту. Шкода, що ті петиції приходять трошки пізно, та й шкода, що инші повіти не обізвали ся і що взагалї у нас о сїй важній справі досить тихо і глухо, хоч товариство "Просвіта" ще в 1895-ім роцї видало поучаючу книжочку.
Дѣло
11.05.1896