Кілька слів в cпpaві рускої шляхти загородової.

 

[Статья надіслана.]

 

Межи нашим рільничим народом маємо одну верству суспільности, на котру доси нїхто не звертав серіозно уваги, а котрою належало би теплїйше заопікуватись. Тою верствою єсть наша дрібна шляхта, т. зв. шляхта ходачкова. Під взглядом національним і економічним нинї не різнить ся она, що правда, нїчим від нашого мужика. Власність ґрунтова у неї так само роздроблена, як у инших селян, в розговорі уживає межи собою так само рускої мови і так само придержуєсь кріпко рускої церкви. Але шляхта загородова, маючи в своїх руках дипльоми нобілітаційні, не зазнавала злиднїв панщиняних, длятого й має она свідомість і почутє достоїньства вільного горожанина і не угне перед ким-небудь свого карку, бо жиє ще в традиції, що "шляхтич на загородї рівний воєводї"!

 

Тої шляхти загородової не горстка, — она числить ся у нас на десятки тисячів. Кому-ж з наших земляків не звістні шляхотскі оселї в Жовківскім, як межи иншими Любича? хто не знає таких осель около Городка і Янова, а найбільші зі всїх в Самбірщинї? В недалекім сусїдстві лежать тут села по обох берегах Днїстра, як Чайковичі, Фороща, Білина, Гординя, Кружики, Кільчицї, Бачина; в більшім ще числї розложені шляхотскі осади над горішним Днїстром коло Старого-міста, як в Бітли, Яворі, Висоцку нижнім і вижнім, в Комарниках, Ильнику, Борини, Созани, Либохорі і з богато инших в околици Турки і Лютовиск. Подібні оселї находять ся по обох берегах Бистрицї, як Лїтиня, Лука, Ортиничі, Городище, Сїлець, Бережниця, а на боцї Турє і другі, поодиноко розметані на підгірю Карпатскім, як Тустановичі, Борислав, Попелї. Не менше осель замешканих рускою шляхтою подибуємо вздовж ріки Стрия, як Корчин, Крушельниця, Підгородцї, Кропивник, Зубриця, а також і в богато инших сторонах нашого краю.

 

Нашій шляхтї загородовій завидують вправдї, що она бутна, сварлива, неспокійна, що межи ними самі процесовичі. Не перечу тому, але заразом не можу поминути мовчком, що межи шляхтою загородовою є прекрасні характери, що з достоїньством знали би постояти за народну справу. Але передoвсїм треба би нашій интеліґенції троха теплїйше заопікуватись тою верствою нашої суспільности, щоби викорінити межи нею пороки і скріпити єї економічно, а також піднести межи нею рівень національно-просвітний.

 

Відзиваюсь про-те до нашої интеліґенції, що вийшла з-під стріхи нашої шляхти загородової з запитанєм: Чи в интересї розвою нашої народности не було би на часї і порадно заснувати товариство з шляхти загородової для піднесеня межи нею просвіти і добробиту, а особливо щоби при помочи такого товариства, взглядно дотичних громад шляхотских, уможливити талановитшим дїтям біднїйших родин шляхти загородової не лиш покінчити висші або фахові школи, але також старатись о их приміщенє в відповідних для них институціях. Нема сумнїву, що при теплій опіцї можна би витворити таким способом богате жерело для доповненя нашої пропорціонально нечисленної интеліґенції. Не згадуючи о численних священичихи родах, котрі в давнїйших і новійших часах вийшли з гнїзда нашої шляхти загородової і котрі в лїтописи нашого культурного руху займають поважне становище, вкажу яко пpимip межи иншими на невелике сїльце штяхотске Бачину, котре з-посеред себе видало значне число интеліґенції, займаючої нинї виднїйші становища межи нашою cуспільностію.

 

Застерігаючи ся, мов би я заснованєм такого товариства наміряв межи шляхтою ходачковою воскресити давні традиції шляхотскі а особливо покликати до житя верству, котра, двигнувшись культурно, глядїла би відтак на "хлопа" яко собі не рівного і невільного горожанина, — прийму всякі замітки що до проєкту згаданого товариства з подякою і надїюсь, що мій голос в тій справі не буде голосом одиноким.

 

Иванъ Бачиньскій ц. і к. висл. капітан і касієр "Днїстра".

 

[Дѣло, 04.04.1896]

06.04.1896

До теми