Культурна еліта закликала Зеленського зупинити наступ на мистецькі інституції.

 

Представники української культури закликали Президента Володимира Зеленського зупинити кампанію з тиску та нападок, котра розгорнулася проти нових мистецьких інституцій та молодої української культури загалом.

 

 

У зверненні, поширеному на інтернет-сторінці PEN-Україна, представники культурної еліти задекларували готовність публічно й рішуче виступити проти нападок. Заяву підписали, зокрема, Тиберій Сільваші, Юрій Андрухович, Оксана Забужко, Сергій Жадан, Павло Гудімов, Мирослав Маринович, Ігор Козловський, Віталій Портников, Михайло Барбара, Віктор Морозов, Ірина Подоляк, Мар‘яна Савка, Олег Цьона, Олег Сенцов, Володимир Рафєєнко, Богдана Павличко, Оля Гнатюк, Діана Клочко, Тамара Гундорова, Андрій Курков, Олександр Ройтбурд – загалом понад пів тисячі підписантів.

 

Учасники звернення наголошують, що їхній лист "є висловом великої стурбованості долею українських культурних інституцій нового покоління, що постали або вийшли на новий рівень завдяки Революції гідності", "інституцій, що є успішними провідниками державної культурної політики навіть у надскладні часи війни і пандемії". Серед них Український культурний фонд, Український інститут, Український інститут книги, Державне агентство України з питань кіно, Мистецький Арсенал, Довженко-Центр – інституції, що є успішними провідниками державної культурної політики навіть у надскладні часи війни і пандемії.

 

"Відповіддю на російську гібридну агресію стала не лише відсіч збройних сил і добробатів, а й нова культурна політика. Перед лицем прямої загрози культурний та креативний сектор України зміг за останні роки консолідувати суспільство і за державного сприяння показати приклад інклюзивності, відкритості, модерності, діалогу поколінь, нових партнерств і оновленої взаємодії. Саме ці новітні інституції започаткували високі стандарти ефективного, прозорого та підзвітного управління у сфері культури, піднесли довіру до держави, сприяли поширенню демократичного іміджу України всередині й назовні. Вони є зразковим втіленням ідеї “не людина для держави, а держава для людей”, – зазначають автори звернення, наголошуючи на тому, що ця ідея відповідає європейським цінностям і стала одним із гасел виборчої кампанії теперішнього Президента.

 

"Нові культурні інституції є успішними провідниками державної культурної політики в питаннях розбудови української ідентичності європейського зразка. Завдяки їхнім зусиллям нас як націю сприймають і розуміють у світі. Тому ми впевнені: те, що зараз відбувається з цими інституціями, вимагає негайної реакції очільників держави та солідарного захисту і контролю з боку всіх, кому не байдужа Україна, включно з міжнародною спільнотою", – підкреслюють автори листа.

 

"Культурний сектор – флагман демократичних змін у соціумі. Це сфера, де діють люди активні, освічені й нестандартні; тут починаються процеси, які потім перетікають на інші сфери життя. Тому ми обурені згортанням підтримки та наступом на деякі з культурних інституцій у вигляді прямого й непрямого тиску, обмеження фінансування, повернення практики ручного управління і “телефонного права”, залякування перевірками та перспективами рейдерського захоплення. Ми обурені перетворенням конкурсів на заміщення посад керівників на імітацію прямих, чесних і відкритих виборів, де мав би перемогти найдостойніший, а “перемагає” попередньо узгоджений. Ми знаємо, що може трапитися далі, а це – нехтування європейськими цінностями, саботаж реформ, замикання України в “пострадянському” просторі", – апелюють учасники звернення.

 

Автори листа побачили загрози для культури ще минулого року під час конкурсу на посаду голови Держкіно, а цього року – під час проведеного з порушеннями конкурсу на визначення складу Ради з державної підтримки кінематографії, "сформованої з учасників телеринку, наближених до влади". Упродовж 2020 року чинився також тиск на Довженко-Центр, що заледве не спричинило до колапсу інституції. "Нині ми бачимо, як під загрозою якщо не знищення, то перетворення на порожній фасад опинився Український культурний фонд, де на співробітників чиниться тиск, де обрано Наглядову раду, яка не розуміє місію та завдання інституції, і де ледь не було призначено абсолютно некомпетентного виконавчого директора, через що постраждала репутація фонду, довго й складно вибудовувана довіра до нього, а отже – і до держави загалом", – обурюються автори.

 

"Ми стаємо в обороні цих культурних інституцій та цінностей нової України і вимагаємо негайно припинити тиск і нападки, повернути фінансову підтримку їхньої діяльності, а також забезпечити прозорі та чесні конкурси на посади нових керівників. Такі інституції, побудовані за кілька років з нуля, слід захищати і берегти. Ми не дозволимо, щоб у середовищі культурної спільноти поширювалися апатія чи розчарування, зростав відтік культурних та інтелектуальних сил за межі України. Ми готові публічно відстоювати європейські цінності, як-от право на відкритість, демократичність, професійність і прозорість, які сповідуємо разом із новими пост-Майданними культурними інституціями", – резюмують учасники звернення.

 

#дослівно

 

Президенту України Володимиру Зеленському

 

Шановний пане Президенте!

 

Цей лист є висловом великої стурбованості долею українських культурних інституцій нового покоління, що постали або вийшли на новий рівень завдяки Революції Гідності, серед яких – Український культурний фонд, Український інститут, Український інститут книги, Державне агентство України з питань кіно, Мистецький Арсенал, Довженко-Центр. Інституцій, що є успішними провідниками державної культурної політики навіть у надскладні часи війни і пандемії.

 

Відповіддю на російську гібридну агресію стала не лише відсіч збройних сил і добробатів, а й нова культурна політика. Перед лицем прямої загрози культурний та креативний сектор України зміг за останні роки консолідувати суспільство і за державного сприяння показати приклад інклюзивності, відкритості, модерності, діалогу поколінь, нових партнерств і оновленої взаємодії. Саме ці новітні інституції започаткували високі стандарти ефективного, прозорого та підзвітного управління у сфері культури, піднесли довіру до держави, сприяли поширенню демократичного іміджу України всередині й назовні. Вони є зразковим втіленням ідеї “не людина для держави, а держава для людей”, ідеї, яка вповні відповідає європейським цінностям і яка стала одним із гасел Вашої виборчої кампанії, пане Президенте.

 

Нові культурні інституції є успішними провідниками державної культурної політики в питаннях розбудови української ідентичності європейського зразка. Завдяки їхнім зусиллям нас як націю сприймають і розуміють у світі. Тому ми впевнені: те, що зараз відбувається з цими інституціями, вимагає негайної реакції очільників держави та солідарного захисту і контролю з боку всіх, кому не байдужа Україна, включно з міжнародною спільнотою.

 

Культурний сектор – флагман демократичних змін у соціумі. Це сфера, де діють люди активні, освічені й нестандартні; тут починаються процеси, які потім перетікають на інші сфери життя. Тому ми обурені згортанням підтримки та наступом на деякі з культурних інституцій у вигляді прямого й непрямого тиску, обмеження фінансування, повернення практики ручного управління і “телефонного права”, залякування перевірками та перспективами рейдерського захоплення. Ми обурені перетворенням конкурсів на заміщення посад керівників на імітацію прямих, чесних і відкритих виборів, де мав би перемогти найдостойніший, а “перемагає” попередньо узгоджений. Ми знаємо, що може трапитися далі, а це – нехтування європейськими цінностями, саботаж реформ, замикання України в “пострадянському” просторі.

 

Таку небезпеку ми побачили, передовсім, під час конкурсу на посаду голови Держкіно минулого року та цьогоріч – під час проведеного з порушеннями конкурсу на визначення складу Ради з державної підтримки кінематографії, сформованої з учасників телеринку, наближених до влади. Упродовж 2020 року чинився також тиск на Довженко-Центр, що заледве не призвело до колапсу інституції. Нині ми бачимо, як під загрозою якщо не знищення, то перетворення на порожній фасад опинився Український культурний фонд, де на співробітників чиниться тиск, де обрано Наглядову раду, яка не розуміє місію та завдання інституції, і де ледь не було призначено абсолютно некомпетентного виконавчого директора, через що постраждала репутація фонду, довго й складно вибудовувана довіра до нього, а отже – і до держави загалом.

 

Ми стаємо в обороні цих культурних інституцій та цінностей нової України і вимагаємо негайно припинити тиск і нападки, повернути фінансову підтримку їхньої діяльності, а також забезпечити прозорі та чесні конкурси на посади нових керівників. Такі інституції, побудовані за кілька років з нуля, слід захищати і берегти. Ми не дозволимо, щоб у середовищі культурної спільноти поширювалися апатія чи розчарування, зростав відтік культурних та інтелектуальних сил за межі України. Ми готові публічно відстоювати європейські цінності, як-от право на відкритість, демократичність, професійність і прозорість, які сповідуємо разом із новими пост-Майданними культурними інституціями.

 

Листа підписали: Мирослав Маринович, Андрій Курков, Олег Сенцов, Ігор Козловський, Оксана Забужко, Ірина Подоляк, Данило Лубківський, Оля Гнатюк, Тиберій Сільваші, Сергій Жадан, Юрій Андрухович, Віталій Портников, Ірена Карпа, Павло Гудімов, Олександр Ройтбурд, Мар‘яна Савка, Зураб Аласанія, Олена Стяжкіна, Тамара Гундорова, Станіслав Асєєв, Ірма Вітовська, Надія Парфан, Оксана Форостина, Анатолій Дністровий, Тарас Лютий, Лариса Денисенко, Богдан Шумилович, Юрко Прохасько, Галина Вдовиченко, Богдан Тихолоз, Євген Глібовицький, Олег Цьона, Михайло Назаренко, Марина Врода, Володимир Сущенко, Євген Захаров, Наталка Ворожбит, Таня Малярчук, Ірина Вікирчак, Андрій Любка, Володимир Рафєєнко, Остап Сливинський, Богдана Павличко, Діана Клочко, Віктор Морозов, Олесь Санін, Сергій Тримбач, Володимир Єрмоленко, Василь Махно – загалом пів тисячі осіб.

 

А також: Український осередок Міжнародного ПЕН-клубу, Український кризовий медіа центр, Українська гільдія режисерів, Творче об’єднання “Вавилон 13”, Центр громадянських свобод, Рух "ЧЕСНО", ГО “Театр-студія “Арабески”, Національний центр Олександра Довженка, ГО “Українер”, Музично-меморіальний музей Соломії Крушельницької у Львові, ГО “Львів.Моц.Арт3”, Львівський академічний театр ім. Леся Курбаса і десятки інших інституцій.

 

01.04.2021