Заслужені.

Нещодавно громадськість нашого міста відзначала 25-річчя Львівського державного театру юного глядача ім. М. Горького. 8 березня Президія Верховної Ради УРСР за видатну діяльність в галузі розвитку радянського театрального мистецтва присвоїла почесне звання Заслуженого артиста УРСР Асі Павлівні Бурштейн, Ганні Миколаївні Галицькій-Крижанівській, Надії Калістратівні Титаренко.

Двадцять один рік працює в театрі ім. Горького Ася Павлівна Бурштейн. За цей час вона виступила в 42 ролях. Бурштейн відтворила на сцені чудові романтичні образи, повні щирості і благородства, чистоти і правдивості. На сцені вона завжди юна і жвава, повна вогню і пристрасті.

Молодою дівчиною вона вперше грала «пристойного» хлопчика з п'єси «Том Соєр» за одноіменним твором Марка Твена. Відтоді минуло багато часу. Талановита акторка стала майстром своєї справи, розширився її акторський діапазон. Ми бачимо її в найрізноманітніших ролях: Золушки в «Кришталевому черевичку», Івасика в п'єсі «Партизани уходять в ліс», Павни в драмі Горького «Зикови», Валі в п'єсі «Руські люди» Сімонова.

Асі Павлівні довелось побувати на гастролях разом з театральним колективом в Москві, Ленінграді, в десятках великих і маленьких міст і містечок нашої країни. Всюди вона зустрічала теплу гостинність і захоплення своїх юних глядачів, які цінять в ній майстерного митця, уважного друга, що повсякденно допомагає вихованню кращих рис в молодому поколінні.

Театральній молоді є чому повчитись у заслуженої артистки УРСР Ганни Миколаївни Галицької-Крижанівської. За плечима актриси майже півсторіччя сценічної діяльності. Теплотою і щирістю віє від створених нею в останні роки образів бабусі з «Дитинства» Горького, матері з п'єси «Із іскри» Ш. Дадіані, матері Сафонова з п'єси «Руські люди» Сімонова і багато інших.

З сценічним талантом Ганни Миколаївни добре знайомі не тільки молоді, а й дорослі глядачі українських столичних театрів, Південного Казахстана, Сибіру, Кузбаса. Вона побувала в найвіддаленіших кутках нашої Вітчизни. Всюди створені нею на сцені образи лишили найкращі спогади своєю простою і дохідливою, глибокою і реальною чудовою грою.

Надія Калістратівна Титаренко працює на українській сцені вже 24 роки. Перші кроки в театральному мистецтві вона зробила ще в роки громадянської війни, виступаючи в самодіяльних гуртках. Відтоді пройшло чимало часу. Зростав радянський театр, а разом з ним зростала й молода актриса. Тепер їй не легко пригадати всі ролі, що довелось грати. Її гра хвилює своєю простотою, щирістю, глибоким розумінням створеного на сцені образу.

«Бронепоїзд» Іванова, «Останні» Горького, «Отелло» Шекспіра, «Слуга двох панів» Гольдоні, «Безталанна» Карпенка-Карого — короткий перелік останніх п'єс, в яких довелось Надії Калістратівні грати провідні ролі. Виконанням ролі артистки-кріпачки Оксани в п'єсі «Тарас Шевченко» Ю. Костюка, Н.К. Титаренко здобула велику популярність серед львов'ян.

Свято горьківчан з приводу присвоєння трьом їх кращим акторкам почесного звання заслуженого артиста УРСР — це свято всієї театральної громадськості Львова. Хочеться побажати талановитим акторам, майстрам радянського сценічного мистецтва нових творчих успіхів в їх благородній роботі по вихованню нашої молоді в дусі безмежної відданості нашій соціалістичній Батьківщині.

Вільна Україна