◦ ◦ ◦ ◦

Кафедра української літератури Київського педагогічного інституту ім. Горького проведе в 1946 році значну наукову роботу. У березні з нагоди тридцятиріччя з дня смерті Івана Франка, на спеціальному засіданні кафедри буде заслухана доповідь Є. Кирилюка — «Філософські погляди Івана Франка», а також інші доповіді, присвячені франкознавчим темам. Є. Кирилюк працює над темою: «Поетична творчість Івана Франка», П. Приходько — «Боа-констріктор» та «Борислав сміється», П. Пономарьов — «І. Франко та Іван Вишенський».

В бібліотеку Академії наук УРСР привезено із Бухареста 10.416 книг, що їх вивезли із Києва окупанти. Тут є багато рідкісних видань на різних мовах, кілька сот старовинних друкованих і рукописних географічних карт Південної України, Бессарабії, Криму, м. Києва, багато рукописних книг, дипломатичних документів, «Житие святого Варлаама и Йоасафа» (1021 рік) і інші.

Нарком освіти УРСР П. Тичина затвердив новий «Український правопис», складений Інститутом мовознавства Академії наук під керівництвом дійсного члена Академії Л. Булаховського. В Укрдержвидавництві вже вийшла з друку перша партія із запланованого міліонного тиражу нового правопису.

П'ятдесятирічний ювілей Етнографічного музею. Етнографічний музей у Львові єдина на Україні скарбниця української народної культури 28, 29 і 30 грудня 1945 року відзначив п'ятидесятиріччя свого існування. Святкування ювілею відбулося в будинку Академії наук УРСР, в залах, художньо оформлених за проектом заслуженого діяча мистецтва Олени Кульчицької. В одній з них була розміщена виставка картин художниці з етнографічною тематикою та портрети основників і перших наших етнографів Ф. Вовка, І. Франка, В. Гнатюка та ін. На свято прибули гості з Києва — заступник голови Ради Народних Комісарів М.П. Бажан, академік М.Т. Рильський, уповноважений Президії Академії наук УРСР професор Погребняк. Багато привітальних телеграм надіслано з Москви, Ленінграда, Києва.

В перший день урочистого відкриття ювілейної сесії виступили тт. Бажан, Рильський, Погребняк і академік Ф. Колесса; були зачитані також привітальні телеграми. Наприкінці відбувся концерт українських народних пісень у виконанні капели «Трембіта». У другій і третій день присутні вислухали наукові доповіді тт. Пастущина, Дучимінської, Кульчицької, Мечника, Скорика і Панькова.

Музичний лекторій. Львівська обласна філармонія організувала музичний лекторій, де читатимуть лекції з циклу: «Корифеї світової музичної культури». Будуть прочитані лекції про композиторів — Чайковського, Бетховена, Глінку, Бородіна, Мусоргського, Шостаковича, Лятошинського та інших. Кожна лекція супроводжуватиметься виконанням цих творів симфонічним оркестром обласної державної філармонії, хоровою капелою «Трембіта» та солістами оперного театру.

Пластична панорама Львова. Вже шість років працює львівський інженер тов. Витвицький над створенням пластичної панорами старовинного міста Львова XVIII століття. Його творчий задум з 1928 року почав здійснюватися аж в 1939 році за радянської влади. Сьогодні колишня маленька майстерня інженера Витвицького перетворена на одну з установ Академії архітектури УРСР. Тут працюють тепер понад 20 робітників, видатних фахівців — художників-модельників. На панорамі відображена вже центральна частина міста XVIII століття. Провадяться роботи над відтворенням передмість Львова.

За вказівкою Комітету в справах мистецтв при РНК УРСР, дирекція театру імені Марії Заньковецької ще весною 1945 року організувала студію. В студії навчається зараз близько 30 юнаків і дівчат. Для викладання лекцій залучені доповідачі-фахівці. Завдання театральної студії є відбір і творча теоретична підготовка талановитої молоді, яка після дворічного навчання зможе ввійти у творчий склад театру ім. Заньковецької та інших театрів західних областей України. Студійці вивчають техніку мови, французьку мову, історію українського театру, основи танцю та оволодівають майстерністю гриму. Умови навчання в студії, невідривний зв'язок з театром, практична робота студійців на великій сцені дають бажані результати.

[Радянський Львів, №1, січень 1946]