◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Про засуд гузарів в справі убійства вахмайстра в Братковицях над Ряшевом подалисьмо оногди вість за перемиским "Kuryer-ом". Той сам "Kuryer" в ч. 90 з д. 13 с. м. простує тую вість оттак: "Засуджено 15 гузарів і то всїх на кару смерти: 10 через повішенє а 5 через розстрілянє, як нам нинї доносять з жерела віридостойного. Урядово нїчого не відомо, бо засуд позістає в тайнї: не вільно перед правосильностію виявити засуду анї авдиторови анї членам трибуналу. Тую вість сумну подаємо з застереженєм; але є то поголоска дуже до правди зближена".

 

Холєра. Дня 11 с. м. умерла на холєру в Стоянові пов. каменецкого одна особа; більше хорих в тій місцевости нема. В Бишові пов. сокальского, занедужала одна особа, в лїченю зістають дві. В Острові пов. тернопільского подужала одна особа; більше недужих нема. В Будзанові і Зубові пов. теребовельского умерло по одній особі; в Струсові зістав одень, а в Варваринцах двох недужих в лїченю.

 

Нова стація телєґрафічна буде з днем 20 с. м. отворена в Отинїї товмацкого повіту з обмеженою службою денною пpи тамошнім ц. к. урядї почтовім.

 

За виборчу ковбасу заплатив самбірскій посол Созаньскій одному тілько шинкареви Корнапфлеви 482 зр. 18 кр.

 

Пожар. Дня 11 с. м. о год. 10 в ночи повстав огонь в Краснім повіта золочівского і знищив всї будинки з всїми засобами вісьмох найзаможнїйших в селї господарів. Найбільше потерпів той, від котрого почало горіти. Здогадувати ся треба злобного підпалу, бо огонь повстав з хлїву з необезпеченою худобою, котрої згоріло сїм штук. Всї пошкодовані були обезпечені; чотирох з них в товаристві "Днїстер" на суму звиш 3000 зр. Загальна шкода виносить кільканацять тисяч зр.

 

Самоубійство. Дня 12 с. м. о год. 6.30 повісив ся в огородї коло церкви св. Петра Павла на дереві жовнїр, що служив у войску доперва три дни.

 

Першій снїг упав 13 с. м. в околици Львова.

 

25-лїтний ювілєй статута міста Львова. Дня 14 жовтня с. р. минає 25 лїт, як статут міста Львова разом з ординацією виборчою одержав санкцію цїсарску. В перших лїтах по занятю Галичини лишено давнїйшій устрій властей мійских, а цїсар Іосиф II. затвердив автономію міста. Однако в кілька лїт пізнїйше відобрано т. зв. "видїлови" мійскому право вибору бурмістра і именованє урядників. Доперва в р. 1848. видїл мійскій, зложений майже з самих Нїмцїв уступив, бурмістр Фестенбурґ утїк зі Львова, а управу міста обняв хвилево тогдїшний радник ґуберніяльний Аґенор ґp. Ґолуховскій. За короткої єго управи міщане львівскі ухвалили д. 20 липня 1848 р. т. зв. "Уставу провізоричну, після котрої відбули ся опісля в жовтни вибори до видїлу мійского. Видїл сей складав ся з 100 радних (між ними 15 жидів) і 30 заступників (між ними 5 жидів). Першим президентом вибрано дня 14 жовтня д-ра Мих. Ґноїньского, другим Винк. Зєнткевича, а третим кн. Льва Caпiгy. Пo збомбардованю Львова Гамерштайн розвязав видїл мійскій і покликав до управи міста 40 мужів з именованим бурмістром Каролем Ґепфлінґен Берґендорфом на чолї. Той стан тревав до мая 1849 р. В тім часї відбули ся вибори видїлу мійского після устави провізоричної з р. 1848; однако в дорозї адміністраційній усунено все, що запевнювало видїлови вплив на маґістрат, а передовсїм відобрано видїлови право вибору бурмістра. Від р. 1849 до р. 1871, три рази відновляно видїл, котрий в р. 1862. став звати ся Радою мійскою. Бурмістри були именовані урядом; першим був згаданий повисше Генфлінґен, другим Кребль третим Шемельовскій. Через той час видїл мійскій заходив ся все о відзисканє самоуправи. Шість разів ухвалювано проєкт статуту; чотири рази проєкт узискав затвердженє сойму; але кождим разом відказано найвисшої санкції. Аж в р. 1870. остатній, шестий проєкт статуту по деяких змінах пороблених соймом, узискав д. 14. жовтня санкцію. Першим бурмістром міста з виборів був д-р Земялковскій, відтак з черги Алекс. Ясиньскій, д-р. Мих. Ґноїньскій, Вячесл. Домбровскій і, по раз третій вибраний тепер Едм. Мохнацкій. За тих 25 лїт збільшили ся звичайні видатки міста з 750.000 зр. на 1,530.000 зр. По 25 лїтах відзивають ся знов голоси за зміною статуту, именно в троякім напрямі: щоби упростити маніпуляції властей мійских завести довшій період виборчій для більшої тревалости управи і побільшити власть президента.

 

Дѣло

14.10.1895

До теми